«Вільні! — крикнула я подругам, коли ми вибігали зі школи в останній день занять. — Вільні ціле літо!»
Тоді я ще погано розуміла значення слова «воля». Але вимовляти його було так приємно…
За всіх часів люди прагнули бути вільними. Вони звільнялися від рабства, від комплексів, від зобов’язань, від забобонів — від усього, що їх сковувало і заважало їм жити. За волю часто лилася кров. Людина відстоює свою волю із самого дитинства і до гробової дошки. Чому? Чому волі потрібно так багато жертв? Я ніколи не замислювалася над цими питаннями. Зате оперувала такими фразами: «Тату, ти заміряєшся на мою волю! Я не хочу мити посуд! Не хочу!» На що тато мені відповів: «Ні, не мити посуд — не означає бути вільним, а означає — бути ледачим. А от якби ти хотіла мити посуд, а я б тобі не дозволяв — це було б замахом на твою волю».
Я пішла на кухню і мовчки вимила посуд. «От тепер ти вільна! Можеш іти на дискотеку!» — сказав мені тато. «Так, — подумала я, — тепер я вільна. Ціною почервонілих від холодної води рук. Адже гарячу відключили». І тоді я зрозуміла, що воля — це безперешкодний рух до своєї мети. У моєму випадку метою була дискотека, перешкодою — гора брудних тарілок і наказ тата: «Посуд помиєш — підеш на дискотеку!» Я усунула перешкоду і йду до мети. От вона, воля!
Але волю потрібно заслужити. Якби в житті не було перешкод, то воля не цінувалася б так високо. Слава Богові, у моєму житті немає ще істотних перешкод, інші я легко усуваю. Напевно, я вільна людина.
В офіційному дорученні обов'язково зазначаються:1. Назва організації, яка видає доручення. 2. Номер доручення й дата видання. 3. Посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видано доручення. 4. Назва організації чи підприємства, від якого повинні бути отримані матеріальні цінності. 5. Перелік цінностей із вказівкою на їх кількість і суму. 6. Строк дії доручення. 7. Зразок підпису особи, якій видано доручення. 8. Назва документа, що посвідчує особу отримувача цінностей (паспорт, посвідчення). 9. Підписи службових осіб, які видали доручення. 10. Печатка організації, що видала доручення.
Пропоную написати такі 4 речення із складними іменниками,4 речення із складними прикметниками: ⇒ Складні іменники: 1. У нашої машини дуже велкий автопробіг. (автопробіг) 2. У квартирі моєї бабусі завжди стоїть напівморок. (напівморок) 3. Мій товариш запросив мене відвідати автомотогурток, на заняття якого він сам ходить близько трьох років. (автомотогурток) 4. На Свят-вечір ми всією родиною підемо в гості до нашою улюбленої бабусі. (Сіят-вечір)
⇒ Складні прикметники: 1. Плуг - це сільськогосподарське знаряддя. (сільськогосподарське) 2. Тарас Шевченко є постаттю волелюбною. (волелюбною) 3. На занятті української мови ми вчились визначати лінгвостилістичні особливості тексту. (лінгвостилістичні) 4. Я вирішив вступити на фізико-математичний факультет. (фізико-математичний)
«Вільні! — крикнула я подругам, коли ми вибігали зі школи в останній день занять. — Вільні ціле літо!»
Тоді я ще погано розуміла значення слова «воля». Але вимовляти його було так приємно…
За всіх часів люди прагнули бути вільними. Вони звільнялися від рабства, від комплексів, від зобов’язань, від забобонів — від усього, що їх сковувало і заважало їм жити. За волю часто лилася кров. Людина відстоює свою волю із самого дитинства і до гробової дошки. Чому? Чому волі потрібно так багато жертв? Я ніколи не замислювалася над цими питаннями. Зате оперувала такими фразами: «Тату, ти заміряєшся на мою волю! Я не хочу мити посуд! Не хочу!» На що тато мені відповів: «Ні, не мити посуд — не означає бути вільним, а означає — бути ледачим. А от якби ти хотіла мити посуд, а я б тобі не дозволяв — це було б замахом на твою волю».
Я пішла на кухню і мовчки вимила посуд. «От тепер ти вільна! Можеш іти на дискотеку!» — сказав мені тато. «Так, — подумала я, — тепер я вільна. Ціною почервонілих від холодної води рук. Адже гарячу відключили». І тоді я зрозуміла, що воля — це безперешкодний рух до своєї мети. У моєму випадку метою була дискотека, перешкодою — гора брудних тарілок і наказ тата: «Посуд помиєш — підеш на дискотеку!» Я усунула перешкоду і йду до мети. От вона, воля!
Але волю потрібно заслужити. Якби в житті не було перешкод, то воля не цінувалася б так високо. Слава Богові, у моєму житті немає ще істотних перешкод, інші я легко усуваю. Напевно, я вільна людина.