Question

1.Знайдіть складне речення із сурядним і підрядним зв’язком.

А Люблю життя, де повно сонця й грюку, і ця любов моя на сто століть! (Д. Павличко).

Б І ламалося гілля на дереві, і зривалося листя, і далеко гонив його вітер в сумнеє поле (С. Васильченко).

В Не всі стародавні греки були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах, увічнювали її (О. Довженко).

Г Помиляється той, хто гадає, що з одержанням свідоцтва чи диплома кінчається період навчання (Я. Панч).

2.Укажіть складне речення зі сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком.

А Тихо в лісі: повітря не дихне, ніщо не шеберхне (М Коцюбинський).

Б Повіяв злегка вітерець, і озвалися гаї, затріпотіли осики, зашуміли верболози, ріка скинула з себе дрімоту разом з сивуватим туманом (І. Цюпа).

В І летять гуси, і летять журавлики, і літа мої листом осипаються (Б. Олійник).

Г Найогидніші очі порожні, найгрізніше мовчить гроза, найнікчемніші дурні вельможні, найпідліша брехлива сльоза (В. Симоненко).

3.Знайдіть складне речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком.

А Над притомленим завороженим степом стояла така тиша, що було чути, як знизу дихає колос, як згори випадають роси і місячна обніж (М. Стельмах).

Б Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір ([Л.. Українка).

В Таке моє давнє правило: ніколи не шкодувати за тим, чого не можна повернути (О. Гуреєв).

Г Хто чує себе лиш, хто тільки для себе співа, той не ввійде в майбутнє, не прийме сучасне (М. Рильський).

4.Знайдіть складне речення зі сполучниковим сурядним і підрядним та безсполучниковим

зв’язком.

А Коли осінь вмирає на сивому-сизому вітрі, ми старієм на рік, і немає на долю управи (Б. Олійник).

Б Небо по-літньому квітчасте: по небосхилу, де збились у веселий табунець білі хмарки, воно було темно-блакитним (М. Карплюк).

В Надвечір хуга втихла, хмари на заході почервоніли, сніг стужавів і гостро заблищав, а повітря стало таким прозорим, що було далеко видно голі дерева понад шляхом (Гр. Тютюнник).

Г Відскрипіла возами осінь, на санях від’їхала зима, і вербовим човником до бродів прибилась весна (М. Стельмах).