апостроф вживається: після губних приголосних (б, п, в, м, ф), перед я, ю, є, ї: — після префіксів від-, під-, над-, перед-, роз-, без-, з-, в-, об-, між-, які закінчуються на приголосний, після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї.
апостроф не вживається: після б, п, в, м, ф, що позначають тверді губні звуки, якщо перед ними стоїть інша, крім р, літера на позначення кореневого приголосного звука
Відповідь:
«Я посланий, щоб виконать закон» (Леся Українка)
Не винна ти, що я не маю долі (Леся Українка)
Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею (Леся Українка).
Коли ти боронитимеш волю й самостійність народу твого, ми повік шанувати тебе будемо (Леся
Українка);
Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру
прагнуть (Леся Українка);
А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала (Леся Українка).
І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі
(Леся Українка).
Щасливий, хто сни має милі (Л.Українка)
Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).
Не поет, (хто?) у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Леся Українка).
Коли я тільки себе мучу, то се ще не біда. Чи, може, я мучу не тільки себе? (Леся Українка).
Вставай, хто живий, в кого думка повстала, година для праці настала. Хто в полі, хто в лісі, стережися (3 тв. Лесі Українки).
Пояснення: