Додаток
Квіти пахнуть цвітом. Цвітом-додаток
Сонце гріє ласкавими промінчиками. Промінчиками-додаток
Місяць світить нічним сяйвом. Сяйвом-додаток
Означення
У тарілці лежали смачні цукерки. Смачні-означення
Школярі чекають на літні канікули. Літні-означення.
На зеленій галявині гуляють діти. Зеленій-означення
Обставина
Скоро настане весна. Скоро-обставина
На вулиці радісно гуляли діти. Радісно-обставина.
Зимою все стає білосніжним. Зимою-обставина.
н. один мільярд двісті тридцять чотири мільйони п"ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот дев"яносто
р. одного мільярда двохсот тридцяти чотирьох мільйонів п"ятисот шістдесяти семи тисяч восьмисот дев"яноста
д. одному мільярду двомстам тридцяти чотирьом мільйонам п"ятистам шістдесятьом сімом тисячам восьмистам дев"яноста
з. один мільярд двісті тридцять чотири мільйони п"ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот дев"яносто
о. одним мільярдом двомастами тридцятьма чотирма мільйонами п"ятистами шістдесятьма сімома тисячами восьмистами дев"яноста
м. на одному мільярді двохстах тридцяти чотирьох мільйонах п"ятистах шістдесятьох сімох тисячах восьмистах дев"яноста
Чужа мова, передана дослівно від імені того, кому вона належить, називається прямою мовою.
Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називаються словами автора.
Пряма мова береться з обох боків у лапки.
Увага! В лапки беруться знак питання, знак оклику і три крапки. Крапка і кома виносяться за лапки. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них не ставиться.
1. “Мамо, — питаю, — то льони цвітуть?” А мати сміються: “То, — кажуть, — Дніпро”. — “А чого він такий синій?” — “Від неба”, — кажуть. (О. Гончар.)
2. “Який же ти мудрий!” — усміхнувся батько. Послухаю, пожурюся, у старих спитаю: “Чого, батьки, сумуєте?” (Т. Шевченко.)
Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а якщо в середині або після неї, то виділяються комою й тире і пишуться з малої букви.
Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставиться крапка.
Якщо слова автора вживаються в середині прямої мови й умовно діляться на дві частини, причому одна частина слів автора стосується першої частини прямої мови, а друга частина слів автора — другої частини прямої мови, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а друга частина прямої мови пишеться з великої літери (слова автора в такому випадку можуть належати або одній особі, або різним).