Краще жити в місті чи в селі? Питання, на яке немає однозначної відповіді. Особливо, якщо починати пригадувати всім відомі прислів"я на кшталт: краще там, де нас немає, або: де народився, там і згодився.
Хоча, ні, відповідь знайти можна, вона лежить у статистичній площині і свідчить, що з року в рік кількість сільського населення зменшується, а міського - зростає.
Але статистика - то суха наука, а ми всі - люди з душею та власними уподобаннями. Тим-то кожний має вирішувати це питання сам для себе. Всі ми різні. Комусь до вподоби тихі левади, розлогі лани і яблуневі садки. Когось вабить гамір великого міста з його підприємствами, супермаркетами та нічними клубами.
Я вважаю, що краще за все жити там, куди тебе кличе саме життя та твоя власна вдача. Але при цьому я віддаю перевагу тому місцю, де я народився, де жили мої предки і де їх поховано.
брати рушники (свататися), На вербі груші — нісенітниці, дурниці. золоті верби ростуть - що-небудь пусте, як чорт до сухої верби –причепитися, прилипнути. як виросте гарбуз на вербі -ніколи , обіцяє на вербі груші -щось нереальне , верба товста, та пуста-погана людина, дівчина, як калина - гарна , червона як калина -вродлива, гожа . Тополя – символ жінки, її самотності: "Як тополя, стала в полі При битій дорозі; Як роса та до схід сонця, покапали сльози..." (Т. Шевченко); "Отак тая чорнобрива плакала, співала... І на диво серед поля тополею стала" (Т. Шевченко як тополя, що край поля- одинока високий, як тополя, а дурний, як хвасоля –дурницю зробив дівка – як тополя -струнка
Краще жити в місті чи в селі? Питання, на яке немає однозначної відповіді. Особливо, якщо починати пригадувати всім відомі прислів"я на кшталт: краще там, де нас немає, або: де народився, там і згодився.
Хоча, ні, відповідь знайти можна, вона лежить у статистичній площині і свідчить, що з року в рік кількість сільського населення зменшується, а міського - зростає.
Але статистика - то суха наука, а ми всі - люди з душею та власними уподобаннями. Тим-то кожний має вирішувати це питання сам для себе. Всі ми різні. Комусь до вподоби тихі левади, розлогі лани і яблуневі садки. Когось вабить гамір великого міста з його підприємствами, супермаркетами та нічними клубами.
Я вважаю, що краще за все жити там, куди тебе кличе саме життя та твоя власна вдача. Але при цьому я віддаю перевагу тому місцю, де я народився, де жили мої предки і де їх поховано.