В одномумісті жили два маленьких горобчики Чик та Чирик. Дуже любили вони вихвалятись один перед одним.
Одного сонячного ранку горобчики знову почали вихвалятись. Чик, гордо піднявши голову, сказав:
- Подивись, яке в мене гарне пір'ячко. Воно так і виблискує на сонці.
Чирик відповів:
- Та ти тільки поглянь, які у мене ніжні крильця, тендітний хвостик. Я набагато кращий від тебе.
Чик аж закричав від таких слів. Між горобчиками почалась сварка, яка невдовзі переросла в бійку.
За маленькими хвальками, хитро примруживши оч гав великий чорний кіт Мурко. Чик та Чирик бились так, що аж летіло пір'я. Кі тихенько підкрався і швидко стрибнув за здобиччю. Вхопив горобчиків за хвостики. Перелякані пташенята почали вириватись, і таки полетіли. У Мурка в лапах залишилися лише їхні хвостики. Посідали бідолашні на паркані і мовчать. Нікому не хочеться більше вихвалятись, та і немає чим.
З того часу горобчики жили дружно. А якщо і кортіло деколи похвалитись, то одразу згадували про свої хвостики, які залишились у Муркових лапах.
Объяснение:
1) разом- Заради миру, наперекір знегодам, назустріч бурі, посеред жит, попід вікнами, наприкінці відпусток, поза село, внаслідок чвар, понад хмари, задля вас
2)через дефіс- з- поза хат, із-за лісу, з-за дерев, з-перед носа, з- попід воріт, з-над річки, з- під коліс, з -поміж гілля
3) двома і більше словами- залежно від обставин, у напрямку до мене, під час бою,
“Треба не тільки опанувати мудрість, а й...” уміти користуватися нею