те що вона щира, одна єдина, солов'їна, найкраща мова світу, мелодійна, з неї складається багато пісень.
Практично у кожної людини в дома є радіоприймач або телевізор. На питання про слухання і перегляд ними передач, як правило, дослідники одержують позитивні відповіді, що підтверджує зацікавленість опитуваних різними програмами. Найбільш активну аудиторію мають розважальні передачі, це пояснюється легким та невимушеним сприйняттям даної теми людиною. Багато студентів та учнів цікавляться освітніми передачами. Але більшість таких програм несуть інформацію для активного гача, що потребує великої зосередженості. Вони мають різне функціональне навантаження, особливого значення набуває підготовка молоді до усвідомленого вибору програм, певного х слухання і перегляду, що залежить від "інтелігентності, культури, чуйності та психологічного настрою особи". Деякі передачі чи їх фрагменти сприймаються цілеспрямовано та уважно, інші суб’єкт майже "не помічає" у широкому інформаційному ряду. В цьому разі дієвість масової інформації виявляється ілюзорною, а інколи й протилежною заданим цілям. Деякі люди негативно відносяться до радіо та теле-передач. Вони мотивують це тим, що вбачають в передачах лише марну трату часу. Скільки людей, стільки і думок, тому лише вам вирішувати, як передачі впливають на вашу особистість.
Найбільший скарб народу – це його мова. Саме мова, яка віками, тисячоліттями складалася, шліфувалася на землі предків, передавалася з покоління в покоління, дедалі точніше і повніше відображаючи душу народу й водночас формуючи її. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова об’єднує народи в нації й змінює державу. Занепадає мова – зникає і нація. Коли ж мова стає авторитетною, перспективною, необхідною і вживається насамперед національною елітою – сильною і високорозвиненою стає як нація так і держава. Мова й школа, мова й наука, мова й церква, мова й театр, мова й державне врядування, мова й армія – сфери, де українська мова то утверджувалась, то відступала під тиском імперської політики. Нараховують 22 заборони української мови, 8 з них – у радянський час.
Поглянути на історію свого краю, збагнути роль рідної мови в утвердженні української державності дають змогу писемні документи, праці істориків, етнографів, громадських діячів та лінгвістів.