Обід - найрозмовніша частина дня в нашій сім'ї.Ми любимо під час обіду поговорити про наш сьогоднішній день.Буває кави поп'ємо ,а то ж .Головне обмінюємось новинами.Наша єдина головна обідня страва - піцца.Як мама може її смачно приготувати.Тільки слину ковтай.Правда піццу щодня не спечеш ,ну але і так обід проходить не марно.Буває ,я часто допомагаю мамі по приготуванню.Це дуже складна та клопітка робота.Але головне задоволення людей , а не тяжка праця.Ось так проходить наш обід.Кожен в сім'ї обожнює піццу.
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф) : б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р) , який належить до кореня: дзвякнути, мавпячий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.
1. Сидить батько кінець столу, на руки схилився.
2. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями..
(Тарас Шевченко)
3. Навколо мене починає кружляти видіння казки.
(Михайло Стельмах)
4. Листячко дубове,листячко кленове жовкне і спадає тихо із гілок.
(Катерина Перелісна)
5. Іноді лебеді падали недалеко від села на воду, близько підпускали до себе дітвору і дорослих.
(Тетяна Коломієць)
6. Люблю я тих, хто вміє дивуватись (а не скептично споглядає світ) пухкій сніжинці, начебто із вати, і першій квітці на просонні віт.
(Вадим Крищенко)
7. Я все життя збирався тільки жити, дивитись, слухати і пити нектар із келиха краси...
(Олександр Олесь)