Препозиція
1. Але хлопці вже коло ганку і кричать:
— Іди, не бійсь! Дощ теплий.
— Та йди! От баба, мнеться... Раз — два!
2. Але так було цікаво послухати, як крига йде на річці, що він зараз же повернувся знов і сказав: — Здоров! Ти був на річці?
Постпозиція
1. — Говори, дурню! Нема де втопиться. Як бог дасть, то і в калюжі втопишся, — сказав батько.
2. — Біжи подивись, як мама пустить,— посміхнувся Федько й одвернувся від Толі.
Інтерпозиція
1. — Карпе! — промовив Лаврін. — А кого ти будеш оце сватать? Адже ж оце перед Семеном тебе батько, мабуть, оженить.
2. — Чи ти здурів, чи ти збожеволів! — крикнула Мотря на ввесь двір. — Ой лишечко мені! Що ж оце буде, як мати надійдуть з ярмарку?
3. — А це, дівко, що таке? — крикнула мати з воза. — Чи ти п'яна, чи твереза, що поперекидала серед двору глиняники?
4. — Ану, ти там! Хочеш раків половить? — кричить хто-небудь з дорослих на молодця.— Злізай на беріг!.. Шубовсне в воду, витягай його...
Объяснение:
Жит тЯ - (жит:а‘)
ж - пр., дзв., тв.;
и - г., ненаг.;
т - пр., гл., м.;
я (а‘) - г., наг.
4зв., 5 б, 2 скл.
Модель: _._:.