Осінь – чудова пора року, різнобарвна і різноманітна. Деякі люблять осінь, а інші не розуміють, що в ній гарного. По-моєму, не буває поганих і хороших часів року, тому що всі вони потрібні і по-своєму красиві.З одного боку, краса осінньої природи радує око і надихає поетів і художників. Жовте листя дерев, айстри і жоржини в саду, гриби у лісі, тонке мереживо блискучою павутини всюди. Довгоочікувана прохолода після літньої спеки. Килим з опалого листя, що шарудить під ногами. Високою чисте небо над головою, прозоре повітря, крики відлітаючих птахів.
Наші далекі предки зустрічали новий рік восени – в період збору врожаю. Це був радісний час, коли після довгих праць люди бачили результати своїх зусиль. Повні комори зерна, погреби з буряком та картоплею, сіно для худоби. Саме восени можна було по-справжньому оцінити багатство природи, щедрість рідної землі. Люди святкували завершення трудового року, дякували землю за її дари. Адже скоро прийде зима. Саме тому в народі побутували приказки «Осінь - запасиха, зима – подбериха», «Прийде осінь, за все спитає», «Курчат по осені рахують», «Восени і горобець багатий». Нам сьогодні важко уявити, як люди зимували тільки на свої запаси, зроблені восени.Багато людей не люблять осінь, особливо пізню. Їм не подобається мінлива погода, часті холоди, вітер і дощ. Похмурі дні псують настрій. Люди частіше застуджуються і менше гуляють на вулиці. Але для природи осінь необхідна – це період, рослини і тварини готуються до зимового сну. Крім того, осінь дарує нам дійсно багато краси, і за це я її люблю.
Проходит лето, и начинается мое любимое время года – осень. К сожалению, не всем эта пора по душе. Некоторые считают ее скучным, промозглым, серым временем. А других осень завораживает, притягивает своими неповторимыми красками.
Поражает сочетание таких разных цветов, которые составляют идеальную красоту каждой веточки, каждого дерева. Ночью при свете фонарей эти желтые и багровые, пурпурные и золотые листья приобретают какое-то удивительное сияние.
Даже это хаотичное, на первый взгляд, расположение опавших листьев вызывает в моей душе чувство восхищения, - ты как будто ступаешь по мягкому разноцветному ковру… Да, куда ни взглянешь: листья вверху, внизу, вокруг – одним словом, всюду и везде. Вот листья, красиво покачиваясь, опускаются на воду тихо и плавно, не спеша и спокойно.
А это постоянно меняющееся осеннее небо! Кажется, что природа старается показать все свои достоинства на фоне глубокой синевы.
Ранней осенью небеса чистые, неповторимого лазурного цвета, с легкими белыми облаками. Но постепенно игривая осень окрашивает небосвод серыми цветами, а невесомые облака становятся свинцовыми дождевыми тучами.
Дни становятся все меньше, уступая время ночной тишине. Осенью не хочется особенно суетиться, мчаться куда-то. Осенняя пора дарит нам возможность проводить время с друзьями, бывать наедине с собой и своими мыслями. Каждое время года красиво по-своему, но именно осень заставляет нас задуматься о том, что все в мире бренно и когда-либо заканчивается.
Не стоит жалеть об этом, ведь на смену печали и тоски всегда приходит новое чувство радости и счастья, нужно только немного подождать…