Краю мій! Люблю тебе вдень і вночі, вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові(П.Мирний).
Хай звільняється серце чуле од туману, брехні і пут. Любов і ласка, ненависть і гнів спалахують в рядках, як блискавиці (В.Силюченко).
Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками (О. Довженко)
Життя кипить, кипить і завмира під спів снігів, вітрів, громів і птахів (М. Чумак).
Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів... (О. Гончар).
Объяснение:
наша мова - це найбільший даний нам скарб. без неї ми не можемо уявити українського народу. і хотілось би, щоб так було завжди, щоб вона лунала звідусіль: з екранів телевізора, з уст кожного українця. не знаю як складеться наше майбутнє, та питання мови є дуже актуальним в наш час. якщо ми вважатимемо, що наша мова найкраща, поважати та шанувати її, не забруднювати її поганою лексикою, жаргонізмами, росіянізмами, то вона цвістиме, і тішитиме кожного з нас. зараз в нашій мові з'являється багато нових слів - неологізмів, і це не є погано, а навпаки, наша мова збагачується, і я хочу щоб так було завжди!
я робитиму все, для того щоб українська мова не стала забутою, а лунала з кожного куточка нашої держави!