Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.
Для того, аби правильно будувати речення ми повинні уникати граматичних помилок. Граматична помилка–це помилка в структурі мовної одиниці, в структурі слова, речення чи словосполучення. Аби вміти гарно розповідати ми повинні навчитися красномовства. Ораторські здібності є невід"ємною рисою, яку потрібно здабути, аби слухачі отримували задоволення від вашого виступу. Потрібно звернути увагу на стилістичні помилки: неправильне вживання слова та неправильне побудова пропозиції; нерозрізнення паронімів, плеоназм, тавтологія, вибір форм множини й однини, узгодження слів у реченні, створення віддієслівних іменників, нанизування однакових форм, також стилістичної помилкою може бути також оксюморон. Аби грамотно записувати текст потрібно досконало вивчити такі розділи мовознавства, як огрфографія (система загальноприйнятих правил про передачі мовлення), пунктуація ( правила уживання на письмі розділових знаків ), та лексика ( словниковий склад мови).
Освоївши усі вищеназвані пункти, ви станете прекрасним оратором та письменником.
Займенник – це самостійна змінна частина мови, яка лише вказує на предмети, їхні ознаки або кількість, не називаючи їх, і відповідає на питання хто? що? який? чий? скільки? котрий?
Займенник уживається в мові замість іменника, прикметника та числівника і виконує синтаксичну роль у реченнях тих самих членів речення, що й іменники, прикметники та числівники (докладніше у розділі «Синтаксис»). Займенники уживаються у мовленні, щоб уникнути повторення тих самих слів у реченні; вони також пов’язують зміст окремих речень, роблять їх зрозумілими.