Ви були в лісі, коли там панує зима? Не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. Заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. Он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. Усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось балу. Хочеться розмовляти пошепки. Та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. Білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. І ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. Десь пташка обізветься, десь сніг, сиплючись до підніжжя дерев. Так приємно стояти й слухати ліс.
Відповідь:
Сьогодні модно захоплюватися європейськими цінностями, але ми пам`ятаємо Шевченківське «... і свого не цурайтеся». Українці шанують свої національні цінності та ідеали. Ми знаємо, що Україна – серце Європи, географічний центр якої – на Закарпатті, поблизу Рахова. І хоч життя наших міст, сіл і селищ поки що не на європейському рівні, ми щиро прагнемо покращення. Тому повинні починати змінювати себе, свою свідомість.
Новою владою зроблено вагомі кроки приєднання України до Європейського Союзу. Ми – молоде покоління – готуємося зробити свій внесок у розвиток нашої держави, щоб піднеси її до рівня найрозвиненіших країн Європи. Утверджуючи свободу слова, створюючи усі умови для формування у молоді демократичних, європейських цінностей, вільно розвиваючи демократію в Україні, усвідомлюючи вагомість своєї активної життєвої позиції, я переконуюся, що Україна – європейська держава, а я у ній – європеєць!
Пояснення: