У сиву давнину, коли тільки розпочиналося на світі життя, з’явився в одному краю птах Кук, котрий їв інших пташок. Стали птахи мудрувати, як його спекатися. Вирішили, що краще їм переселитися в інші краї, тоді Кук, не маючи чого їсти, здохне.
Так птахи і зробили — полетіли на край світу, а Кука залишили самого.
Минув якийсь час. Вирішили птахи послати когось із своїх подивитися, чи ще живий Кук. Послали ластівку.
Кук, вже добре зголоднілий, забачивши ластівку, напав на неї, але в’юнка ластівка вирвалася з його лабет. Тільки кілька пір’їнок з її хвоста лишилося в Кука. От з того часу хвіст у ластівки наче обрізаний.
Повернулася ластівка й розповіла птахам про Кука. Згодом у рідні краї надумала полетіти зозуля, але вона знесла яєчка і саме збиралася їх висиджувати. За неї інші птахи погодилися пташенят висиджувати. Полетіла зозуля і також застала Кука ще живого, але вже зовсім худого і безсилого, тому стрибнула на нього і одразу заклювала. Полетіла зозуля до пташок і ще здалека закувала:
— Ку-ку, ку-ку!
Птахи повернулися в рідні краї, а зозулиних діток довелося з того часу іншим пташкам висиджувати, бо зозуля відтоді нічого більше не робить, як тільки вихваляється, що заклювала Кука.
Привіт, Катю!
-Привіт, Дашо!
-Як твої справи?
-Добре. А в тебе?
-Теж чудово. Уявляєш, я і мій клас їздили до Криму. Ми плавали в морі та ходили в похід на гору Аю-даг. Було весело. Ми всі добре відпочили!
-Як цікаво! А я зі своїм класом їздили до Ігроленду. Також грали в боулінг і каталися на ковзанах.
- Нічого собі! Тобі не було важко кататися на ковзанах?
-Ні, я вмію кататися на них.
-А як ти кидала м"яча? Він важкий?
-Дивлячись для кого. Я легко навчилася збивати кеглі.
- Як це ти робила?
-Потрібно цілитися по центру і кинути м"яча як найсильніше. Але потрібно дотримуватися правил.
-Давай ми поїдемо туди в неділю разом. Збираємося біля зупинки о 11 годині дня. Добре?
-Добре. До зустрічі! Бувай!
-Бувай!