2. «Зайве» речення подано в рядку А. Віддай людині крихітку себе. Б. Шукати Україну в Україні. В. Загидили ліси і земліо занедбали. Г. Тут обелісків ціла рота.
Час навіть не біжить, а пролітає кулею повз нас. Минуле не наздоженеш і не повернеш, майбутнє занадто примарне, щоб бути справжнім. Все, що ми маємо – це теперішнє, дорогоцінні хвилини, відведені нам для життя, тому повинні витрачати час правильно, не розкидаючись годинами чи секундами. Щодня людина отримує безліч хвилин, аби зробити крок назустріч своїм мріям: написати оповідання, намалювати картину, вишити візерунок для бабусі чи спекти смачний торт для мами. Обійняти брата, приголубити сестру, сказати рідним, наскільки вони дорогі. Прочитати гарну книгу, помилуватися світанком чи заходом сонця. Але на що насправді витрачає свій безцінний скарб людина?
2) Ми замовкли, бо десь спереду гукнув паровоз і почулася пісня. 3) Земля співала, зорі лютували, усе гуло, проте мовчали роси, що ( спол. слово) цілували любо тихе небо. 4) Вірші лилися з-під пера, і свічка засинала, що світлом грала, що плакала чомусь тепер. 5) Ми були щасливі, наші серця посміхалися, проте зрадливі сльози не вщухали й знущалися з нас, як водограй, як буря. 6) Цей вчинок не був зрадою, і він , як ( завжди спол. слово) незначна зморшка, як мізерна комашка, лише трохи турбував мене. 7)Нове запалало на видноколі, але старе не хотіло вщухати, бо воно мало бажання жити. 8)Ти смієшся, дівчино, ти знущаєшся з мене, і колись сонце забере тебе.
Згаяний час – то втрачений скарб
Час навіть не біжить, а пролітає кулею повз нас. Минуле не наздоженеш і не повернеш, майбутнє занадто примарне, щоб бути справжнім. Все, що ми маємо – це теперішнє, дорогоцінні хвилини, відведені нам для життя, тому повинні витрачати час правильно, не розкидаючись годинами чи секундами.
Щодня людина отримує безліч хвилин, аби зробити крок назустріч своїм мріям: написати оповідання, намалювати картину, вишити візерунок для бабусі чи спекти смачний торт для мами. Обійняти брата, приголубити сестру, сказати рідним, наскільки вони дорогі. Прочитати гарну книгу, помилуватися світанком чи заходом сонця. Але на що насправді витрачає свій безцінний скарб людина?