День! мене звати можна взяти у вас інтервью? --так,звичайно можна. --я вам декілька питань,що стосуються вас. --гаразд давайте. --скажіть будь ласка ,яка ваша улюблена справа? і подобається багато різних видів спорту.у вільний час від роботи я полюбляю розважитись з друзями. --скажіть ,а ,що вам подобається в спорті? чому саме ви обрали спорт? єте ,як кажуть здоров*я це сила,а завдяки спорту я його зміцнюю та дивлюся на ,що я спроможний.на мою думку взагалі здається,що завдяки спорту можна прожити довше та мати багато сили! --я з вами повністю згодна та зараз не про це.давайте продовжимо наше інтервью? звичайно. --що на вашу думку головне в житті? мою думку головне це здоров*я без здоров*я нічого людина довго не може робити їй стає сумно та ніяково,що всі грають можуть робити все ,що хочуть ,а ти прикутий до ліжка без здоров*я лежиш та не знаєш ,що робити! правильно! ну наше інтервью дішло кінця.дякую віам за приємну розмову.допобачення! ! вам теж і!
Ця розповідь від моєї матері вона справжня. Мама мені розповіла, що у моєї прабабусі, в хаті, де вона жила, був святий кут, і в ньому висіло багато ікон, які після смерті маминої прабабусі залишилися у її дочки, моєї прабабусі. Прабабуся зуміла зберегти ці ікони, незважаючи ні на що. Особливо дуже важко довелося під час війни, коли німці приходили в село. Вона їх ховала, переживала, щоб їх не знайшли і не забрали, бо дуже дорожила ними. За переказами, ці ікони з'явилися в нашому роду на весіллі, і вважалося, що вони несуть мир і добро в сім'ю. Прабабуся передала ікони своїм дітям: моїй бабусі і її братові і сестрам. Коли прабабуся була дуже старенька, вона строго наказувала своїм дітям зберігати традицію: передавати ікони у спадок своїм дітям, щоб у сім'ях був спокій і благополуччя. І так донині ми передаємо свої цінності з покоління в покоління.
