Роль мрії в житті людини велика і дуже значуща. Навряд чи людина зможе повноцінно вважатися за життя, якщо у нього немає мрії. Як говориться: «Жоден вітер не буде попутним, якщо не знаєш, куди пливти. Мрія робить людське життя осмисленіше і повніше, це неспоримый факт.
Що таке мрія? Мрію можна визначити як мету, бажання, прагнення, потреба, нужду. Мрія це не просто «хочу, значить буду». Для того, щоб досягти своєї мрії потрібно старанно працювати, працювати не покладаючи рук, і в першу чергу над собою, своїм лінивством. Щоб мрія перетворилася в реальність необхідно чогось хотіти з такою великою силою, щоб все життя брала обертів навколо предмета мріяння.
Є точка зору про те, що думка матеріальна. Тобто вона потрапляє в космос (як висловлювалися великі філософи). З цього виходить висновок, що про свою мрію потрібно постійно думати, буквально дихати нею і прагнути, щоб одного разу з простих думок вона втілилася в життя, стала чимось реальним, що можна помацати або відчути.
Мрія – це те, що веде людину по життєвому шляху. Мрія – це точка-орієнтир, яка задає напрям життєвого руху, робить шлях людини більш цікавим і повним змістом. Мрія – це центральна мішень, як у грі дартс, де всі дії людини повинні бути спрямовані на те, щоб потрапити в десятку.
Відвести людину від життєвого шляху мрія може лише в тому випадку, якщо вона фантастично нереальна і зі здоровою точки зору нездійсненна. В такому разі виходить, що людина марно мріє про щось, що йому не дано, дарма розтрачує себе на марні мрії. Висновок такий, що мрія може як допомагати, так і заважати людині, тому важливо, щоб вона була виваженою і не відірваною від реального життя.
Объяснение:
Объяснение:
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1 етап
I. Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
(стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).
2 етап
Загальна характеристика речення за типом зв’язку
V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо підрядне
VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)
2. Багатокомпонентне
- вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна)
чи послідовна підрядність)).
контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)
3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).
5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
7. На яке питання відповідає підрядна частина.
8. Вид підрядної частини за всіма принципами
9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.
10. Пунктуація.
Якщо безсполучникове
VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку
ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).
2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
4. Змістові відношення між сурядними частинами.
¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.
¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.
¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.
¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.
10. Пунктуація