Тобі коли-небудь доводилося замислюватися, хто така людина? Біолог відповість: хомо сапієнс, теолог – творіння Боже. Як не парадоксально, вони обидва по-своєму мають рацію: людина являє собою унікальну комбінацію фізичного і духовного начала.Нещодавно на екрани вийшов цикл науково-популярних фільмів про те, що б сталося, якби людство раптово зникло з лиця Землі.Фантасти і науковці намагаються довести, що природа навіть не помітила б зникнення виду хомо сапієнс. Можливо, і вони по-своєму мають рацію, без людей трава не перестане рости, птахи не перестануть співати, Сонце і зірки не перестануть світити. Тільки чи не здається тобі, що Земля без людини буде нагадувати життя без любові? Жодна жива істота не здатна відтворити ті прагнення і почуття, які властиві тільки людині.Всі природні явища залишаться на своїх місцях, тільки нікому буде складати про них прекрасні вірші і пісні, нікому буде винаходити і самовдосконалюватися, життя буде продовжуватися, тільки перетвориться в безцільне існування. Виходить, саме ти наповнюєш сенсом життя на планеті Земля. Тому ми повинні самовдосконалюватися .
Одного разу ми завітали в гості до знайомої художниці. Скільки цікавого побачили ми в її оселі, оздобленої в українському народному стилі! Найбільше мене здивувала і зацікавила велика колекція писанок, які були неймовірно гарні і всі різні. Я поцікавилась у господині, як вона їх робить, і вона розпочала захоплюючу’розповідь про таємниці писанкарства. Писанки розписують воском. Віск на писанку наноситься за до писачка, який можна змайструвати із залізного наконечника звичайної шнурівки. Чим меншою буде дірочка, з якої витікає розігрітий віск, тим тоншою буде лінія на писанці. Після цього треба взяти дерев’яний патичок, випалити в ньому дірочку розпеченим шилом. Зачерпуємо писачком гарячий віск і закрапуємо ним спочатку ті цяточки на яєчку, які мають залишатися білими. Після цього яйце занурюємо в найсвітлішу (жовту) фарбу. Коли писанка обсохне, по жовтому тлі вкриваємо воском ті цятки, які мають залишитися жовтими. Далі, якщо ми хочемо зелених цяток, умочуємо сірничок в зеленку і малюємо на яєчку зелені цятки, які відразу закрапуємо воском. Потім занурюємо яєчко в червону фарбу. По червоному тлі закапуємо воском ті цятки, які залишаються червоними. Нарешті, тло забарвлюємо якоюсь найтемнішою фарбою – вишневою чи, скажімо, чорною. Ось і все. Тепер писанку покладемо на цвяшки, вбиті в дерев’яну дошку, і ставимо в не дуже гарячу духовку. Коли віск почне розм’якати, обережно стираємо його м’якою тканиною. Ось так робиться красуня писанка-крапанка. Але для того щоб писанки краще зберігалися, з них видувають білок і жовток. Ось таку цікаву розповідь про те, як робиться писанка, ми почули від майстрині. Я вирішила теж до Великодня зробити подарунки своїм рідним і розмалювати писанки-крапанки.
