ответ: Знаєте, непросто буде приховувати від них правду про їхнього батька, адже ще з дитинства вони його не бачили. Але сказати їм таке, за що вони пишалися своїм батьком, теж варто. Варто їм сказати, що їх батько Фрідріх був найдобрішою людиною під час другої світової (можливо, як раз в цей час і відбуваються події). Самі дівчата вже дорослі, і навряд вони це зрозуміють.
Але все ж таки, доньки Фрідріха дізнаються правду про батька, тому скажу одне: їх батько герой. Так воно і є, адже цей німець, хоч і закінчив життя самогубством, але був добрим у середині себе.
Объяснение: укр мова? :/
Чи бувають на світі дива? Звичайно, бувають, якщо в них вірити. Вірити так, як це робила головна героїня повісті-казки Льюїса Керролла «Аліса у Країні Див».
За до казкових тістечок і рідин дівчинка стає маленькою і потрапляє до казкового саду. Там і починаються дива.
Аліса познайомилася з Білим Кроликом, що носив білі рукавички, Мишею, яка розповідала чудернацькі вірші, Гусінню, яка давала поради, Чеширським Котом, що «сміявся на весь шир» (переклад В. Корнієнка), Шаленим Зайцем і Капелюшником, Казна-Що-Не-Черепахою.
Аліса побувала на шаленому чаюванні, і її запросили на крокет до Королеви. Виявляється, там порушують усі правила: замість ключок використовують фламінго, замість м’ячів — їжаків, а воротами слугують солдати. Поступово гра перетворюється на несправедливий суд над Валетом, якого звинувачують у крадіжці цукерок.
У творі багато перетворень. Окрім Аліси, їх зазнають персонажі, що судять Валета. Усі вони перетворилися на колоду гральних карт. А Алісі доводилося рятуватися від їхнього зла.
Усе, що відбувається, схоже на якийсь розгардіяш. Але насправді повість була сатирою на життя, в якому багато безглуздого і незрозумілого. Люди іноді самі все ускладнюють, навіть не підозрюючи того.
А де знаходиться ця Країна Див? Тільки в дитинстві. Бо тільки в дитинстві ти можеш заплющити очі й уявити собі щось подібне. А в дорослому світі цього вже не буде. Тож головне — зберегти на довгі роки відчуття таємничості, дива, не замулити його сірою буденністю.
кома після слова "ліс"