Шлях до успіхів в будь-якій справі є тернистим. І кожного, хто намагається його пройти, чекають багато труднощів, а можливо й поразок. Але, якщо в ситуації невдач людина змогла опанувати себе, піднятися та дальше намагається підкорити Олімп, – то це вже перемога. А якщо при цьому зроблені виважені правильні висновки, добре засвоєно життєвий крок, то це подвійна перемога.
Найціннішою для людини є та перемога, котра далася їй найтяжчими зусиллями, заради якої докладалося найбільше сил. Не треба боятися помилок. Вони супроводжують кожного, хто намагається чогось добитися в цьому житті. Долаючи їх, ми повніше відчуваємо саме життя.
Основне при цьому не втрачати його сенс, бути стійкими в своїх переконання і прагнути досягни своєї мети.
Таким чином, двічі перемагає той, хто долаючи життєві труднощі, вдосконалює самого себе, вчиться на своїх помилках, загартовується. На це здатна людина, яка працює над собою та, покладаючись на власні сили, вміє шукати вихід з будь-яких ситуацій. На мою думку людина не завжди є хоробра, якщо вона застосовує фізичну силу. Мені здається, що їй просто легше застосувати фізичну силу.
Объяснение:
моє село невелике, порівняно з містом, але дуже мальовниче. зветься воно василівкою, на честь хлібороба василя, який першим поставив тут хату.
той василь дуже вдало вибрав місце для оселі. опис місцевості села я почну з опису річки. вона тиха, заросла комишем. річка протікає відразу а околицею нашого села. там купаються місцеві гуси, а на березі пасуться корови.
а далі розташований шматок незайманого степу, горби та схили. весною він увесь заквітчаний, а влітку вітер доносить до села духмяні пахощі степових трав. зі степом стикаються рівні зелені поля. тут агрофірма та фермери вирощуют пшеницю, кавуни та дині, а ще — овочі.
на схід від села розташований невеликий та неглибокий ставок. він має штучне походження. його вирили десь сімдесят років тому. саме сюди селяни ходят та купатися, бо в самій річці суцільні мул, комиш та жаби.
ще на річці водяться видри, білі чаплі, навіть хижі ласки. в степу можна зненацька наполохати зайця або ховрашка. а одного разу, коли зима була холодна, люди бачили просто за околицею села старого сірого вовка.
але наше село цивілізоване. в ньому багато вулиць, навіть є так звані “краї” . наприклад,та частина села, що знаходиться біля річки, зветься “жабівкою”. у нас є газопровод, магазини, середня школа, дітсадок, будинок культури. ще в селі є церква, саме тому село споконвіку зветься селом, а не хутором. до нас можна доїхати з районного центру на автобусі, який ходить тричі на день.
більшість селян живе у садибах. вони саджають великі городи та збирають у власних садках яблука, вишні, черешні та груші. проте біля сільради є кілька двоповерхових будинків з квартирами.
коли я стану дорослим, то обовязково поживу певний час у місті. а потім повернуся до рідного села, бо мені до вподоби жити серед природи.