Одного разу зі мною трапилася неприємна пригода. Мабуть, в мене ще мак цвів у голові. Розпочалося з того, що в крамниці мені дали більшу здачу, ніж потрібно. Я одразу вхопив очами, що грошей було більше, та не сказав продавцеві, бо давно вже поклав очі на наклейки з автівками, а батьки були проти купувати їх. Тож я витратив гроші на ці наклейки. Та коли прийшов додому, якось мені неспокійно на душі було. Соромно, хоч і грошей було на одну панюшку. І наклейки зовсім не радували. Тоді я пішов до мами та виклав їй усе як на духу. Від сорому моє обличчя налилося жаром. Та мама сказала, що нічого страшного. Якщо я зрозумів, що на чужому нещасті щастя не збудуєш, тож нехай це буде для мене урок. Вона дала мені грошей, які я відніс продавцеві. Та була приємно здивована та подякувала мені за чесність. В мене нібикамінь звалився з душі.
Якби я потрапила у давній Київ,то насамперед попрямувала до палацу де живе і править князь.Це був би дуже цікавий похід.Під час цієї подорожі можливо я дізналася б про культуру,побут,звичаї та традиції киян,які жили в ті часи.Якби у мене була можливість познайомитися з засновниками міста Києва... Мені було б цікво дізнатися все про їхнє життя,а їхні розповіді занотувати та принести у теперішній світ.Можливо я дізналася б більше про битви того часу,про які повідомила історикам.Гадаю,що я могла б відновити розмноження рослин та тварин,які на жаль зникли на завжди.Ех,якби у мене була така можливість...
ответ: адрес
Объяснение: