Я теж писала у школі такий твір) Писала сама. Залюбки поділюся с Вами.Отже
Найважче у цьому світі - це жити в ньому. Кожного дня ми повинні вирішувати безліч проблем, турбуватися про своїх близьких, хвилюватися з приводу чи без... Ми майже завжди чимось заклопотані, нам кудись завжди треба бігти, ми щось вирішуємо, плануємо, робимо... За всіма цими звичними нам буденними проблемами і клопотами усі забувають про головне - час. Його неможливо повернути назад. Ми не можемо раптом ще раз пережити вчорашній день, він стає історією. Люди раді б повернути роки свого безтурботного дитинства, але, на жаль, це неможливо. Кожен з нас хотів би виправити свої помилки в минулому, та час невблаганний. Іноду повертаються втрачені друзі, втрачені колись грощі теж рано чи пізно повернуться, та час не повертається ніколи.
Наше життя дуже швидкоплинне, іноді думаєш, що чекає тебе в майбутньому? За всіма справами ми і не живемо по-справжньому, майже ніколи не помічаємо краси, що навколо нас: яскравого сонця, весняного неба, зимового ранку, літнього чарівного вечора... А потім раптом стає занадто пізно, наш час у цьому світі спливає, і ми так нічого і не встигаємо зробити важливого, бо нам усі ці роки було не до того. Що нам заважало частіше говорити близьким і рідним: "я Вас люблю"? Що заважало нам втілити наші заповітні мрії у життя? Хто нам не давав більше часу проводити з родиною та друзями?
Час потрібно використовувати правильно і намагатися не робити непоправних помилок. Потрібно цінувати кожну годину, кожну хвилину. Але не переставати боротися, не переставати мріяти... І,звичайно, не втрачати віри. Жити своїм життям та пам"ятати: втрачені роки не повернеш, але минуле завжди поруч. Воно чекає, щоб перевернути теперішнє та змінити майбутнє.
Спонукальні: Хай доля матері всміхнеться і рушником застеле слід. Давайте ставитися до хлібу завжди з шаною і повагою. Щодня чистіть зуби до сніданку і після вечері. Любіть Україну всією душею. Будь обережним на воді.
Окличні: Народ мій завжди буде! Яка благодать! Так вона ж відмінниця! Шуміть, сади, роди зерно, земля! Прекрасне сьогодні море! Привіт вам, Карпатські гори, і вам, сріблясті річки!
Запитання: Як провели зиму? Як звати твою сестру? Що спонукало тебе почати слухати рок? Що ти можеш сказати про своїх однокласників? Як довго ти будеш мовчати?
«» (от греч. oikos — дом, хозяйство, и nomos — правило, знание) буквально — знание о ведении дома, хозяйства, в современном языке имеет несколько значений: как хозяйство — система хозяйствования, включающая отрасли материального производства (промышленность, сельское хозяйство, транспорт и т. д.) и нематериальной сферы (образование, культура, здравоохранение и т. обеспечивающая общество материальными и нематериальными благами. как наука — это наука, которая исследует, как люди в условиях ограниченности ресурсов удовлетворяют постоянно растущие потребности. основные вопросы : что производить? как производить? для кого производить? основная проблема — удовлетворение неограниченных (постоянно растущих) потребностей людей за счет ограниченных ресурсов. потребность — это необходимость в чём-либо для поддержания и развития жизнедеятельности личности и общества в целом. потребности могут возникать и изменяться как под влиянием внутренних побудительных мотивов, так и под внешним воздействием. они становятся побудительным мотивом деятельности. средства, с которых удовлетворяются потребности, называются благами. блага — это средства, необходимые для удовлетворения потребностей людей и имеющиеся в распоряжении общества в ограниченном количестве. ключевыми понятиями производства являются понятия «товар» и «услуга». товар — продукт труда, произведённый для продажи на рынке. услуга — результат полезной деятельности предприятий (организаций) и отдельных лиц, направленный на удовлетворение определённых потребностей населения и общества. комплексное изучение деятельности человека порождает целостную систему наук и теорию как её основную часть, которая на западе чаще всего именуется «». — это совокупность конкретных дисциплин, таких как промышленности, сельского хозяйства, труда, финансы и кредит, статистика и . структура производства: производство — это процесс создания благ и услуг, которые выступают исходным пунктом деятельности. распределение — это разделение произведённого продукта, дохода между участвующими в его производстве. обмен — это процесс, в котором взамен произведённого продукта люди получают деньги или другой продукт. потребление — заключительная стадия производства, в процессе которой произведённый продукт используется (потребление предметов длительного пользования) или уничтожается (потребление продовольствия). сферы производства, распределения, обмена и потребления как фазы единого процесса производства не только следуют друг за другом, но и взаимопроникают друг в друга. в целом производство — это деятельность общества, направленная на удовлетворение своих потребностей. как система общественного производства:
Я теж писала у школі такий твір) Писала сама. Залюбки поділюся с Вами.Отже
Найважче у цьому світі - це жити в ньому. Кожного дня ми повинні вирішувати безліч проблем, турбуватися про своїх близьких, хвилюватися з приводу чи без... Ми майже завжди чимось заклопотані, нам кудись завжди треба бігти, ми щось вирішуємо, плануємо, робимо... За всіма цими звичними нам буденними проблемами і клопотами усі забувають про головне - час. Його неможливо повернути назад. Ми не можемо раптом ще раз пережити вчорашній день, він стає історією. Люди раді б повернути роки свого безтурботного дитинства, але, на жаль, це неможливо. Кожен з нас хотів би виправити свої помилки в минулому, та час невблаганний. Іноду повертаються втрачені друзі, втрачені колись грощі теж рано чи пізно повернуться, та час не повертається ніколи.
Наше життя дуже швидкоплинне, іноді думаєш, що чекає тебе в майбутньому? За всіма справами ми і не живемо по-справжньому, майже ніколи не помічаємо краси, що навколо нас: яскравого сонця, весняного неба, зимового ранку, літнього чарівного вечора... А потім раптом стає занадто пізно, наш час у цьому світі спливає, і ми так нічого і не встигаємо зробити важливого, бо нам усі ці роки було не до того. Що нам заважало частіше говорити близьким і рідним: "я Вас люблю"? Що заважало нам втілити наші заповітні мрії у життя? Хто нам не давав більше часу проводити з родиною та друзями?
Час потрібно використовувати правильно і намагатися не робити непоправних помилок. Потрібно цінувати кожну годину, кожну хвилину. Але не переставати боротися, не переставати мріяти... І,звичайно, не втрачати віри. Жити своїм життям та пам"ятати: втрачені роки не повернеш, але минуле завжди поруч. Воно чекає, щоб перевернути теперішнє та змінити майбутнє.