Спустилася на землю білява зима. Змінила все навколо: посріблила гілки та стовбури дерев, одягла річки та озера в льодовий панцир, повісила під стріхами дзвінкі бурульки. Змахнула своїм білим широким рукавом – маленькі пухнасті сніжинки закружляли в морозному повітрі. Дужий вітер підхопив їх й дмухнув на дороги та стежки, заплітаючи білі коси.
Тільки багатовіконні велетні-будинки можуть спинити стрімкий біг заметілі, яка підкориться тільки людині.
Ось в розгубленості спиняється заметіль, згортаючи білі крила.
Висипає з будинків гомінлива юрба дітей з санчатами. Малеча рада приходу примхливої красуні-зими. Це були казкові вихідні.
14. Уникнення збігу голосних або приголосних забезпечується чергуванням ⇒ В – евфонічним
15. В усіх словах наголос в російській і українській мові не збігається ⇒ А – веретено (російською – веретено), дошка (рос. – доска), дрова (рос. – дрова), колесо (рос. – колесо), кропива (рос. – крапива)
16. Виберіть рядок, в усіх словах якого наголошений другий склад ⇒ В – квартал, завдання, перепустка, шляхи, індустрія
17. Рядок, у якому всі наведені приклади містять проклітики ⇒ Г – над нами, переді мною, уві сні, під деревом
18. Визначте відповідність: поєднання фонем – реалізація їх у звуках:
1 ⇒ Г; 2 ⇒ В; 3 ⇒ Б,Г; 4 ⇒ А,В
Детальніше:
1) /с/ + /ш/ ⇒ г) [ш:], наприклад: вирісши [в и р' і ш: иᵉ]
2) /с / + /ч/ ⇒ в) [шч]
Додаткова інформація: с+ч ⇒ щ [шч], наприклад: щастя [ш ч а с т я]
3) /з/ + /ш/
⇒ б) [жш] – у середині слова, наприклад: безшумно [б еᵘ ж ш у м н о];
⇒ г) [ш:] – на початку слова, наприклад: зшитий [ш: и т и й]
4) /з/ + /ч/
⇒ а) [жч] – в середині слова, наприклад: безчинний [б еᵘ ж ч и н: и й];
⇒ в) [шч] – на початку слова, наприклад: зчистити [ш ч и с т иᵉ т иᵉ]
19. Перед напівпом’якшеними послідовно пом’якшуються такі приголосні ⇒ Б – [з], [ц], [с], [дз]
Перед напівпом'якшеними послідовно пом'якшуються свистячі приголосні [з], [ц], [с], [дз]
20. Емфатичний наголос – це ⇒ А – виділення у вимові якогось слова для підкреслення його емоційного значення
Кожного дня люди роблять добрі вчинки, і лише деякі з таких вчинків вважаються героїчними. Наприклад, перевести стареньку бабусю або сліпу людину через вулицю – це добрий вчинок, але не подвиг. А от врятувати людину під час пожежі – вчинок, безумовно, героїчний. Де ж полягає межа між добрим вчинком і героїчним? На мій погляд, добрий вчинок буде героїчним, коли людина, що робить цей вчинок, сама ризикує. Рятуючи того, хто тоне, можна потонути і самому, а виносячи людей з палаючого будинку, ризикуєш отримати опіки, а то й загинути. Саме тому рятувальників і пожежників називають людьми героїчних професій. Під час Другої Світової війни деякі люди ризикували і ховали у себе єврейських дітей або поранених бійців, хоча за це могли бути розстріляними разом зі своїми родинами. Тому коли люди, незважаючи на ризик, роблять такі вчинки, можуть називатися героями.