У садку якась дівчина співала пісню. Чудовий голос, чудові поетичні слова пісні такі потягли до себе молодого хлопця.
Павло перескочив через тин, проліз через кущі бузини. Густі вишні
скинули з нього картуза, били його тонкими гіллячками по обличчю.
Він мусив розводити руками гілля й затуляти очі.
ки).
користую-
актер?
Про що
ня вони
(адре-
б? Про-
вати мелодію.
- вуха-
гу п'я-
5 свою
слово,
Боячись зашелестіти, хлопець ішов туди, звідки, неначе соловейків
спів, розливався дівочий голос. Маючи звичай записувати пісні, Павло
притулився до стовбура груші, витяг книжечку й почав нотами запису-
Записавши пісню, хлопець побачив, що недалеко від нього висить по-
чеплений на гіллячку луб'яний* козубець*. Через густе листя просува-
лася рука й кидала в козубець вишні. Рукав був закачаний по лікоть,
ручка була біла, маленька, наче дитяча. На зеленій траві стояли два ма-
ленькі черевички з ніжками. Черевички все спиналися на кінчики, не-
наче танець танцювали.
Через вишневий лист забіліло личко, зачервонів свіжий, наче стигла
ягода, ротик. Голос на мить замовк, бо біла ручка вкинула в рот вишню,
оїдну
тлий. план
Люблю я СІЧЕНЬ за санчата
І що він віхолой СІЧЕ.
А ЛЮТИЙ я люблю не дуже-
Мороз ЛЮТУЄ і пече.
За сік з БЕРІЗ люблю я перший,
Весняний місяць і тому
На БЕРЕЗЕНЬ чекаю дуже,
Ви розумієте чому.
За ним все КВІТНЕ і буяє
Бо КВІТЕНЬ місяць настає
І спів пташиний лине всюди-
Такі в природи чари є.
ТРАВА росте і буде їжа
Корові, козам і кролям.
Візьму косу- у ТРАВНІ будуть
Усі долоні в мозолях.
Аж ось і ЧЕРВЕНЬ - ЧЕРВОНІЄ,
Варення баночки стоять,
І хлопці юрбами до річки
Ні не біжать - таки летять.
А я вже ЛИПУ "обдираю"
Бо ЛИПЕНЬ місяць вже настав
А в СЕРПНІ - збори урожаю
Отут втомився я і став
Чекати осінь - відпочинок
Для мене, а не нашіх бжіл-
Вони над ВЕРЕСОМ літають
Ой, щось я меду захотів.
На дворі вітер, все ЖОВТІЄ
Бо ЖОВТЕНЬ в світі настає
А ЛИСТОПАД сурмить, як може
І ЛИСТЯ падає, гниє
А ГРУДЕНЬ -місяць підсумковий
Дорога в ГРУДКАХ -важко йти...
Отак по троху розібрали Ми назви місяців, брати...