Посієш впору - збереш зерна гору. (Нар. творчість) 2) Ти зійди на гору
брате і поглянь на схід - стали світлі наші хати світ. (Я. Колас) 3) І
добре синові - в нього є мати. І добре матері - в неї є син. (А. Малишко) 4) Не
плюй в колодязь -пригодиться води напиться. (Л. Глібов) 5) Перемога прийде -
але не сама її треба ще здобувати. (Ю. Смолич) 6) Я пам’ятаю - на Дніпрі од
берегів пахли трави. (М. Сосюра) 7) Поглянув я на ягнята - не мої ягнята.
Обернувся я на хати - нема в мене хати. (Т. Шевченко) 8) Здобудеш освіту -
побачиш більше світу. (Нар. творчість)
8. Небо оновляється: засиніло зовсім повесняному. (О. Гончар) 9. І став довгожданий ранок: теплий прозорий щедро
обсипаний позолотою сонця. (Я. Баш)
1. Хай оживає істина стара: людина починається з добра (Л. Забашта). 2.1. Хай оживає істина стара людина починається з добра (Л. Забашта). 4. Ксенія була
обдарованою дівчинкою: я щодня насолоджувалася класикою у виконані юної
піаністки (Г. Паламарчук). 5. Вже пахло морем: ось-ось воно мало з’явитися
із-за обрію (О. Гончар). 6. Не вчи плавати щуку: щука знає цю науку
Відповідь:
Фразеологізм — семантично пов'язане сполучення слів, яке, на відміну від подібних до нього за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не виникає в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем, а відтворюється у вигляді усталеної, неподільної, цілісної конструкції. Ще його називають «Крилатим висловом».
Є ще таке визначення: «Під фразеологізмом у Словнику прийнято розуміти мовну одиницю, що виражає специфічне фразеологічне значення, створюване здебільшого внаслідок метафоричного переосмислення вільного словосполучення, граматичні категорії і має постійний, відтворюваний за традицією склад компонентів, які втратили лексичну самостійність, а також є членом речення.»
Пояснення:
тут є два визначення вибирай яке більше тобі підійде.