Ось і настали зимові конікули. В мене зимовий, новорічний, святковий настрій. Спочатку я дуже весело і цікаво зустрів Новий рік, потім на Різдво Христове цілий день колядував здрузями по всьому селі. Але ж і ту свята не закінчились, відразу після Різдва, ми надзвичайно весело відсвяткували День Народження мого татка. На другий тиждень канікулів ми з всією сім'єю поїхали в гості до бабусі, в протилежне село. Там я відірвався на повну. Ми з друзями грали в сніжки, каталися на на ковзанах, потім бабуся показала найвищу гору в їхньому селі, і ми відразу ж помчалися туди з санями. А вже 13 січня в їхньому селі люди збираються гуртом, і ходять маланкувати по селі, мені було дуже цікаво це побачити , і я піхов з ними. Я не пошкодував про це пізніше, тому, що це було надвичайно весело і захоплюючи. Я обіцяю, що кожну зиму буду приїзджати в село до бабусі. Ось так весело я провів зимові канікули.
Як дитина відчуває себе серед людей-однолітків? Цікаве питання, точної відповіді на яке не знайти. Все залежить від певної дитини, її характеру, поведінки в суспільстві та наявності зв'язку з однолітками. Деякі, досить сором'язливі чи просто замкнені у собі діти, дуже важко переживають спілкування з однолітками чи навіть з людьми у цілому. Їм важко знайти спільну тему для розмов, відчувають невпевненість і дискомфорт в присутності інших, багато часу проводять насамоті чи займаючись улюбленою справою. Такі люди неговіркі. А деякі навпаки не можуть жити без суспільної уваги, без галасних балачок та компаній друзів. Вони активні в бесіді, жартують чи просто яскраво виражають власну думку. Такі люди люблять бути серед однолітків і ведуть себе разом з ними впевнено и спокійно, не думаючи про свої наступні слова і реакцію збоку співрозмовників на них. Отже, на мою думку, це питання не має однозначної відповіді, бо відповідь є для кожної особи унікальною.
Зачісувати, зачесаний.