Объяснение:
Сінним конем і солом’яним волом недалеко заїдеш.
Маленька праця краща за велике безділля
Бездонної бочки не наллєш.
Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням.
Хто винен, віддати повинен.
Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті потішає.
Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
Їж хліб із сіллю і водою, живи правдою святою.
Коли старанно косять, то сіна зимою не просять.
Яке коріння, таке й насіння.
Рання пташка росу оббиває.
Куди вітер віє, туди гілля гнеться.
Нічна зозуля денну перекує.
Сподіваюсь до
На мою думку, прояви кращих людських якостей – шанобливого ставлення до людей похилого віку, гуманності, доброзичливості, безкорисливої до не модними».
Я важаю,що це одна з головних проблем сучасної України.
Доброта й чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було у характері українського народу. Вікова мудрість нас вчить: «Що посієш, те й пожнеш». Ітому наше сьогоднішнє ставлення до старшого покоління готує нашу старість. Якщо в юності ми робимо добрі справи, то й в старості до нас приходять мудрість і повага.
Отже,будьмо ставитися до людей з повагою.
Объяснение:
студенческий
Запишіть, розставляючи розділові знаки. Укажіть порівняльні звороти. Визначте їх синтаксичну роль. 1. Сонечко грало рожевим промінням по рівній як скло пелені Дніпра (О. Засенко). 2. Через душі, мов через вокзали гуркотять состави почуттів (В. Симоненко). 3. Мелашка була потрібна в господарстві як робітниця (І. Нечуй-Левицький). 4. Зимовий вечір закуривши люльку розсипав зорі наче іскри (В. Симоненко). 5. Весело глянули хмарки в блакитне море як у люстру (А. Кащенко). 6. Через історичні місця події дати як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина (О. Засенко). 7. Весняне сонце вже припікало як улітку. : 8. Ліс гомонить мов живий (А.. Малишко). 9. Шевченко як поет відомий усьому людству. 10. Франко знав і любив народну пісню як учений і як патріот. 11. Світ постає перед нами як калейдоскопічний потік вражень (І. Білодід)