Моє покоління стало очевидцем перехідного періоду нашої держави в побудові демократичного суспільства. український народ рухається вперед, долаючи труднощі, виправляючи допущені помилки. але, на жаль, щоразу нові зміни нашої влади призводять до нових змін у самій країні. дуже часто все починається спочатку, у розбудові змінювати вже я надіюся на те, що моя країна вийде на правильний шлях, вірю в майбутнє незалежної держави, яка посідатиме гідне місце серед інших держав. для цього ми повинні докладати великі зусилля, працювати й творити задля її добробуту, сприяти розвитку всіх сфер її життя. коли кожен з нас усвідомить, що майбутнє незалежної країни таки знаходиться лише в наших руках. і це буде залежати не лише від майбутнього країни а і майбутнього самих нас - людей!
-Привіт,Павлику! -Привіт! -Я дуже рад,що ти не забув про мій день народження! -Та ну що ти,(твоё имя),хіба я міг забути про таке свято найкращого друга?! -Авжеж ні,але таких привітань я не очікував. -Щось ти вигадуешь,я звичайно привітав тебе. -Ні,мені було приємно як ніколи,ніхто з моїх друзів не привітав мене так. -Годі тобі,я рад,що тобі сподобалось. -А твій подарунок,це ж справжній скарб для мене. -Я дуже довго шукав його для тебе,бо мені важливо зробити тобі приємно. -Тобі це вдалось! -Дякую! -Розповідай,де ти його купив? -Ні,це ж подарунок! -Та й що,мені дуже цікаво. -Ні,навіть не проси. -Добре. -Мені вже час йти додому. -Бувай.
Видно пана по халявах.
Виріс, а ума не виніс.
Високо літає, та низько сідає.
В ліс дрова не возять.