Історія повідомляє, що були часи, коли знання рідної мови вважалося не модним, не престижним. Коли навіть малограмотні люди намагалися віддати своїх дітей до шкіл із російським навчанням, думаючи, що тоді їх діти стануть розумнішими, культурнішими.
Зверніть увагу, як розмовляють у нашому місті. Більшість просто «емігранти» власної мови, що користуються суржиком і позиченою папівскаліченою російською мовою. І як тут не згадати талановитого письменника М. В. Гоголя і його повість «Тарас Бульба»: «Свій зі своїм не бажає розмовляти, свій свого продає… Переймають хтозна-які звичаї, гордують мовою своєю». Саме від таких людей і слід захищати рідну мову. її слід оберігати від шаленої кількості запозичених слів (якщо в нас є власні відповідники). Треба обмежити їхню кількість.
Національна глухота й бадьорість і довели мову та...
- Привіт, Наталку. Працюю. Ти ж знаєш, що мені дісталась нелегка тема про пам’ятки історії та культури.
- Проте, мабуть, ти дізнаєшся під час роботи чимало нового.
- Так, ти права. Я тепер знаю, що Україна має чимало безцінних скарбів, серед яких фортеці, палаци, святині, архітектурні шедеври.
- А де пам’яток найбільше?
- На жаль, це визначити неможливо. Але я можу сказати, що на Закарпатті та Львівщині більше всього фортець та замків, у Київській області чимало святих місць та дуже вартісним є музей народної архітектури та побуту.
- Наша держава має багатовікову історію та культуру. Тож не дивно, що вона має стільки унікальних витворів мистецтва.
- Якщо тобі цікаво, приходь до мене завтра, я тобі розповім більше про пам’ятки нашої області.
- Мені дуже цікаво. Обов’язково завітаю. До зустрічі!
- До завтра!