Прилітають солов'ї не всі одразу, напровесні, десь надвечір. Чуємо: пробують в гущавині голоси лиш поодинокі солісти. Це він прилетів, господар, а її ще нема, вона з'явиться десь пізніше. Як справжній лицар і глава сім'ї, він огляне свої володіння. переконавшись, що все на місці, приготує гніздечко, заховавши його між віттям так, щоб ніякий шуліка не помітив. А після того вже зволить прибути вона, пані солов’їха чи молоденька соловейкова наречена. Верба з віттям—то їхня планета! Там панують їхні співи й любов…
Объяснение:
Ще тільки зійшов сніг. Ледь пригріває сонце. А високі та кучеряві верби уже спішать привітати світ з весною.
Немов полаковані, виблискують на сонці довгі і гнучкі гілочки. На них з’явилися жовто-сріблясті котики. Вони такі ніжні і м’якенькі. Пухнасті грудочки, як молоді курчата, випромінюють не тільки тепло і ласку, але й запах весни. Або золоті сережки звисають з кожної гілки.
^ Незабаром верба вкриється зеленим серпанком. Це з'являться молоді продовгуваті листочки.
Верба — одне з найулюбленіших дерев українців. Вона чарує своєю красою навесні, дарує прохолоду в літню спеку.