Нещодавно я ходив у музей космонавтики. Те що я там побачив, настільки мене вразило, що вночі мені наснився дивний сон.
Начебто ми з другом вирішили злітати у космос. Разом з дорослими космонавтами ми вирушили на планету Плутон (або інша). Після приземлення ми пішли збирати різні матеріали для вчених. Це було так захопливо, що зупинилися ми тільки коли всі дуже стомилися. Присівши на пагорбі ми трошки відпочили і вирушили у зворотній путь. Треба було повертатися додому.
- Привіт, Андрію! Ти чув новину? Миколу батьки спіймали на палінні, так тепер він наказаний: цілий тиждень з дому не вийде. - Привіт. Чув. І чого це вони на нього так розсердилися? Зараз кожен другий школяр палить. Може, Микола вважає, що з цигаркою він виглядає дорослішим... Дурник. Та нехай собі палить, як порозумнішає - кине. - А від раку легенів він померти не хоче? До того ж, кинути палити дуже важко - важче, ніж кинути вживати героїн. - Тю! Та ти що, порівнював? Звідки ти це знаєш? - А у мене дядько в онкодиспансері працює. Він мені багато чого розповів. І про те, що рак легенів "молодшає", і про те, що його дуже важко лікувати. Пам'ятаєш, від чого помер Олександр Абдулов? - Так, знаю. Саме від раку легенів. - А як ти вважаєш, чи помер би знаменитий актор від цієї хвороби, якщо її б було легко лікувати? Рак легенів - це майже завжди вирок. - Який жах. - Так отож. Як на мене, краще не ризикувати. - Я теж так вважаю. А що ти говорив про те, що палити кинути важко? - Не важко, а дуже важко. Це мені теж дядько розповів. Нещодавно стаття вийшла у науковому журналі про це. Виявилося, що кинути палити важче, ніж вважалося раніше. Сила цєї звички навіть сильніша, ніж звичка до вживання тяжких наркотиків. - Мабуть, краще не починати. - Згоден.
Нещодавно я ходив у музей космонавтики. Те що я там побачив, настільки мене вразило, що вночі мені наснився дивний сон.
Начебто ми з другом вирішили злітати у космос. Разом з дорослими космонавтами ми вирушили на планету Плутон (або інша). Після приземлення ми пішли збирати різні матеріали для вчених. Це було так захопливо, що зупинилися ми тільки коли всі дуже стомилися. Присівши на пагорбі ми трошки відпочили і вирушили у зворотній путь. Треба було повертатися додому.