Світ тісний і не тільки в просторі, а й у часі
Чи бувало, що ви були у іншому місті, регіоні чи навіть, можливо, країні, і там несподівано зустрічали свого друга? В такі моменти завжди думалося про те, який світ тісний, але чи правда це? Інколи не можна знайти маленького клаптику землі, щоб побути самим, щоб залишитися на одинці із собою. Та чи в цьому проблема, чи в просторі? На Землі є сто сорок девять мільйоннім кілометрів квадратних суші, на більше ніж п'ятий частині цієї території можна жити. Цього вдосталь. Тоді в чому проблема? Проблема не в квадратних кілометрах, а в нашому сприйняті світу.
Кожна людина з самого дитинства береться досліджувати цей світ. З однієї сторони він безмежний. Матеріалу для досвіду неймовірно багато. Але ми ростемо, і вже нам здається всього мало, мало часу, мало простору. Ми з головою стараємося поринути в щось нове. Перші сигарети, перший алкоголь, перший поцілунок і перше освідчення в коханні. Все буває в перше. З крайності в крайності кидаємося, а все бо хочемо осягнути щось нове, встигнути все. Ми розуміємо, що світ безмежний, але всього його пізнати неможливо і тоді поринаєш в буденність. День за днем, рік за роком, школа чи робота, дім і дорога якою ходиш щодня. Ким би ти не був, буденність завжди переслідуватиме і навіть вирвавшись із нею, вона наздожене тебе, пригорне в свої лещата і не даси поворухнутися . Вирватися можливо, але лиш трішки розширюючи свій простір він все ж залишаться обмеженим, а годинник тікає і тікає. Нам не дано пізнати весь світ, ми змушені жити в нашому тісному просторі, який обмежений нашою буденністю і в ній тісно, але для того щоб вирватися потрібний час, якого немає. Час - валюта, яку неможливо підробити, неможливо вкрасти чи позичити. Спішимо жити спішимо досліджувати світ, бо час обмежений.
ответ:
моя улюблена справа.
у будь-якої людини є потреба цікаво провести вільний час. якусь частину цього часу ми витрачаємо на сімейні справи або спілкування з друзями, але цого не досить для задоволення. в кожній людській душі живе мрія, яка вимагає від нас дій, спрямованих на її реалізацію. ми малюємо, танцюємо, вивчаємо іноземні мови – і наші мрії оживають, а разом з ними ожває навколишній світ.
моя улюблена справа- читати. байдуже що: книжки, журнали, газети, статті з інтернету. мабуть всю світову інформацію я отримую не очима або вухами, а за літер, які в слова, потім в речення і тексти. моя уява заповнює однобарвне буденне життя фантастичними подіями та небаченими кольорами. я захоплююся книжковими героями, разом з ними плачу та сміюсь, люблю і ненавиджу. виникає таке відчуття, ніби у мене багато нових знайомих, і всім я дуже потрібна.
візьміть у руки стару газету або книгу, вдихніть аромат часу. можливо їх читали ваші батьки, їх переживання назавжди залишились на цих сторінках, стали . так само ті книжки, які прочитаєте ви, стануть вашими . неважливо, гарні ці спогади чи печальні, головне – вони ваші, особисті. будь-яка щира ємоція – це цеглинка у ваш культурний розвиток, сходинка до взаєморозуміння зі світом.
крім того читання непомітно поповнює словниковий запас, є вживати правильно вирази, тренує увагу і пам`ять. також покращуються знання з граматики, бо наш розум на рівні підсвідомості фіксує вірне написання речень та текстів. начитаній людині комфортно в будь-якій компанії, завжди є що розповісти та зацікавити співбесідників.
мені дуже подобається читати, і я бачу в цій потребі багато плюсів: розважаючись,отримую нові знання, підвищую свій культурний рівень, роблю внесок в своє майбутнє. загалом, відчувати себе освіченою людиною – не останнє задоволення в цому світі!