Звичайно, у кожного є свої обов'язки в сім'ї. Наприклад, тато в сім'ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов'язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів.
У мене обов'язків не дуже багато, але я дорослішаю — і їх стає дедалі більше. Вранці я мушу застелити після себе ліжко. Якщо нікого немає вдома, то треба самому приготувати собі поїсти, в основному підігріти щось готове. Прийшовши зі школи додому, я обідаю, потім витираю меблі від пилу, підмітаю та у разі потреби мию підлогу у своїй кімнаті. Потім, якщо необхідно, йду за покупками: хлібом, молоком, яйцями тощо. .
У вихідні дні звичайно справ стає більше. По-перше, у суботу доводиться їздити на ринок та допомагати мамі носити сумки. Цього дня ми купуємо продукти на весь тиждень, а вже упродовж тижня докуповуємо найнеобхідніше: хліб, молоко, сметану тощо. Потім вдома допомагаю мамі після прання розвісити одяг на балконі. Ось такі обов'язки є у мене.
У дітей ще здавна були певні обов'язки, причому більше, ніж зараз, бо не було техніки, і тому дітям змалку доводилось рубати дрова для грубки, носити з колодязя воду тощо. їхні батьки теж з тієї самої причини були більш завантажені хатньою роботою.
Отже, сімейні обов'язки існували здавна, існують зараз, їх має кожна людина, що живе сама або з сім'єю.
- Ти справді вважаєш, що Україна втратить свою державність через декілька років? - перепитав той. - Так, адже народ майже не бореться за її, - прозвучало у відповідь. - Але є ж деякі люди, які будуть протистояти цьому! - Я не впевнений, що кілька тисяч людей можуть щось зробити, а ти як вважаєш? - Я думаю, через декілька років все стане гаразд, народ звільнить Україну від чужинців, держава процвітатиме, - з мрійливою посмішкою говорив хлопчина. - Все залежить від людей. - Українці завжди були сильним народом, все буде добре, я вірю. - Вірити, не значить щось робити для цього, - він підняв голову, - потрібно починати з себе. - Я не знаю, чим можу до - Твоя до може бути не значною, головне, щоб вона була. - Я знаю. - Будемо надіятись на краще. - Так, так, будемо.
Відповідь:
Зима сипить, білосніжний, маленький сніг.
Зима підмет
сипить присудок
білосніжний, маленький другорядні члени речення (означення або прикметник)
сніг другорядний член речення (Я його просто додала, щоб було речення більш зрозуміле)
Пояснення: