якщо можно самому скласти
Для мене зима це гарна пора року. адже взимку можно грати з друзями в сніжки,кататися на санях або на ковзанах.
взимку дуже гарний сніг, який виблискує на сонці. під ногами залишається слід, і сніжок так цікаво хрустить ніби хтось щось їсть хрустке.
і чекаєш цю пору року від осені. теплі вечори, батьківськи казки про сніжну королеву, гарні та веселі сімейні фото.
як зтма проходить без снігової баби? якщо її не "змацструвати" все, зиму ти пропустив. зимові канікули тільки додають сили гратися на вулиці і ставати майстрами зі снігу.
отже, зима як і літо дуже цікава пора року. і чекаємо на неї кожен раз коли підходить черга до неї.
Я вважаю, що молодь, не сприймаючи життєвий дослід старшого покоління, чинить велику помилку, а потім шкодує про це. Мрія кожних батьків - це виховати свою дитину в любові й добробуті. Порадами вони намагаються захистити свою кровинку від необдуманих вчинків і, спричиненої ними, небезпеки. Але чим доросліше стає дитина, тим менше уваги вона звертає на поради батьків. Постає питання: до яких наслідків може призвести така поведінка? І чи завжди потрібно слухати поради батьків?
Відповідь я пропоную знайти на сторінках роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні". Мати Чіпки Варинеченка - Мотря - бажала сину кращої долі, а він, потрапляючи під вплив жорстокого оточення, забуває про материнську любов і стає на шлях духовної деградації й злочину. Але навіть в такій ситуації, Мотря ще має надію повернути сина на істинний шлях, вона не відвертається від нього, а всіляко допомагає, за що потім отримую "винагороду" - Чіпка виганяє її з дому. Чи не знаходите ви причину такого нещастя у відношенні сина до матері? Будь Чіпка розумніший, навіть такі обставини, як жорстоке оточення і суцільна несправедливість, не змогли б зломати дух людини.
Ще, я вважаю доречним, навести приклад з власного досвіду. Був такий період мого життя, коли я потрапив під вплив сучасних журналів і телівізійних передач, які нав"язували кожному власні думки. Тоді я не розумів, того аспекту, що не в моїх інтересах слідувати цим порожнім словам, які створюються лише для ввигоди підприємців. Нажаль, я слухав їх дуже уважно і закривав вуха, коли мені починали щось радити мої батьки. Я дуже шкодую про це. Я мав багато марних клопотів, що інколи породжували погані наслідки. Я радий, що все-таки мої друзі відкрили мені очі. Я почав прислухатися до слів батьків і зрозуміла, що це і є та єдина істина, яка є вказівником на життєвій дорозі. Зараз я впевнений, що у майбутньому не припущусь подібних помилок.
Отже, батьки - це наближчі люди, для кожної людини. Вони дарують нам часинку свого досвіду і наша вдячність повинна бути безмежною. Таким чином, прислуховуючись до порад і користуючись ними на життєвому шляху, ми полегшуємо життя собі і знімаємо важкий тягар турбот і переживать з душі батьківⒶ.