1. Кожна з двох шкірно-м’язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали тремтіти (Л. Укр., III, 1952, 642); Кінь, почувши волю, підійшов до воза, довгою губою почав підбирати сіно (Чорн., Потік.., 1956, 78); * Образно. До готового хліба губа знайдеться! (Мур., Бук. повість, 1959, 298); * У порівн. Білий мішок з мукою важко розсівся коло буфета, закопиливши, наче губи, свої краї (Коцюб., II, 1955, 359); // Рожеві, червонуваті краї цих складок, що є зовнішньою частиною слизової оболонки ротової порожнини. Карі очі чорніли, як терен; невеликі повні губи червоніли, як вишня в зеленому листі (Н.-Лев., II, 1956, 224); Жінка злегенька розтулила червоні підфарбовані губи (Досв., Вибр., 1959, 206).
∆ За́яча губа́, мед. — природжене ненормальне роздвоєння верхньої губи в людини. Він.. провів багато пластичних операцій.. заячої губи, вовчої пащі, дефектів носа (Наука.., 9, 1961, 60)
Якщо людина не усвідомлює себе і свою роль у житті, зокрема і батьківство, то чи усвідомить вона на предсмертону одрі, що вона зовсім і не людське життя прожила, а лише пилинкою по бездоріжжю людських доль. Тихо і непомітно. Не залишаючи тепла і сліду після себе. Життя воно є справжнім тільки тоді коли живеш не тільки для себе, а й для інших - батьків, братів, сестер, друзів і - найголовніше - для своїх дітей. Коли залишаєш по собі слід, але не будинок і дерево біля нього, а щось більше - добро і любовⒶ.