Школа – це досить великий період в житті кожної людини. Ми йдемо в школу будучи ще зовсім маленькими дітьми і закінчуємо її вже майже дорослими людьми зі своїм власним поглядом на життя і своїми досягненнями.
Навіщо нам потрібна школа? Перш за все, школа – це освіта. Наші батьки завжди кажуть, що ми повинні вчитися, бо це до нам знайти хорошу роботу в майбутньому, стати багатими і успішними. Школі дає нам знання історії, географії, математики і багатьох інших предметах. Це базове освіти для кожної людини, тільки після школи ми можемо вирішити, ким ми хочемо стати. Без школи ми не зможемо здобути вищу освіту та отримати роботу.
Вона вчить нас правильно говорити… нашому власному мовою, а також на інших мовах. Також, школа допомагає нам пізнати культуру інших країн, їхні звичаї і традиції.
Тут ми вчимося бути незалежними і самостійними, вчимося самі отримувати інформацію, яка нам потрібна.
Школа – це не тільки місце, де ми вивчаємо предмети. Ми також вчимося однієї речі, яка необхідна кожній людині – ми вчимося спілкуванню. Уявіть, якби у всіх було домашню освіту, тоді як ми б навчилися поведінки в суспільстві, гарним манерам?
Школа – це місце, де ми розважаємося. Тут ми заводимо нових друзів, які іноді залишаються з нами на все життя. І хоча в школі буває складно, це все одно один з найкращих періодів у житті людей.
Объяснение:
Відповідь:
Родинно-побутові пісні — це ліричні поетично-музичні твори, в яких відбиті почуття, переживання, думки людини, пов´язані з її особистим життям, подіями в сім´ї, родинними стосунками.
За тематикою вони поділяються на чотири великі групи:
1) пісні про кохання (дошлюбні взаємини);
2) пісні про сімейне життя (родинні стосунки);
3) пісні про трагічні сімейні обставини, пов´язані з втратою членів сім´єї (вдовині, сирітські);
4) гумористично-сатиричні пісні, що стосуються усіх сімейних проблем, особистих почуттів, але висвітлюють їх у гумористичному ключі.
Пояснення:
опинитися просто неба- надворі, навулиці
намокнути до останньої нитки- повністю, наскрізь
кинутися з усіх ніг- швидко
не мати кінця краю- безкінечно
йти не своїми ногами- перелякано
спати без задніх ніг- втомленно
жити на широку ногу- багато, розкішно