Відповідь:
15. Правильно розставлено розділові знаки у варіанті *
Відшуміла злива, і, коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.
Відшуміла злива, і коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.
Відшуміла злива - і коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.
Відшуміла злива: і коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце, чарівний світ постав переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах, порослих чебрецем і материнкою.
16. Правильно виділено підмети у варіанті *
ХРАМ, ЩО прикрашає один з київських пагорбів, - Володимирський собор, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.
ХРАМ, ЩО прикрашає один з київських пагорбів, - ВОЛОДИМИРСЬКИЙ СОБОР, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.
ХРАМ, що прикрашає ОДИН з київських пагорбів, - Володимирський собор, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.
ХРАМ, що прикрашає один з київських пагорбів, - Володимирський собор, ЯКИЙ значно молодший за Софію Київську.
Пояснення:
15.Кому при збігу сполучників (чи сполучника і сполучного слова) ставимо тільки тоді, коли підрядну частину, що починається другим сполучником, можна опустити чи переставити, не порушуючи будо ви всього речення: коли з-за хмари виглянуло яскраве сонце - можна опустити
Діти рано ставали дорослими. Поруч із дитячими розвагами впевнено крокувало справжнє життя, насичене працею і турботами. П'ятирічне дівча колесало меншого братика. Хлопчик був завзятим очередником, його могли віддати в науку до майстра. Трохи пізніше хлоп'я подалося на заробітки. Зароблені гроші, зрозуміло, йшли на користь сім’ї, Та ось, юнак голив бороду залишаючи вуса, як ознаку козацтва. Батько мав право зазначити: "Син - мій, та розум в нього свій". З цього віку хлопець вважався парубком. На парубоцькі громади накладалися обов’язки: до старим і немічним, впорядкуваня самотніх могил, прикрашання храму перед святами. Парубоцтво - певний рубіж у житті юнака. “Не той козак, що на коні, а той, що під конем” - говорили запорожці. Вони мали на увазі, що тільки в біді випробовуєцться характер молодого воїна. Юнак не міг стати січовиком, не подолавши човном Дніпровські пороги. Невмілого й вередливого відправляли додому.
Объяснение:
Однією з найвагоміших пам’яток історії культурного та духовного розвитку нашого народу в усі часи була та й залишається зараз Києво-Печерська лавра, споруди якої розташовані на території сучасного Києва.
Києво-Печерська лавра була заснована майже тисячу років тому. Сьогодні тисячі людей приїздять до цієї пам’ятки, щоб не тільки подивитися на цей витвір мистецтва, а й поклонитися справді святому місцю. Заснували святиню українського народу два православні монахи, які вирішили відмовитися спілкуватися із зовнішнім світом та вирили собі печери для того, щоб жити в них та молитися Богу. З часом до них стало приєднуватися все більше людей і згодом невеличкі печери перетворилися у монастир.
З протягом часу монастир ставав все могутнішим и обирав все більше значення у духовному житті нашого народу. Згодом мешканці монастирю почали будувати різноманітні господарчі та релігійні споруду вже зовні. Саме ці споруди згодом перетворилися у досить великий комплекс із багатьма храмами, який було оточено кам’яною стіною. І зараз Києво-Печерська лавра поділяється на дві частини – наземну частину монастиря і печери. Доречно додати, що лавра здобула назві саме від цих печер, бо вони стали основою усього монастирського комплексу. Цей монастир заробив назву лаври не миттєво, до цього він йшов не одно століття, а здобувши таку честь став одним із трьох наймогутніших монастирів того часу.