Мій обов’язок перед природою. Живучи в наш складний час гаючи за життям свого народу й усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На землі не буде більше великих воєн, завдяки досягненням науки і техніки, людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнювало її протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Ми всі у боргу перед природою. Важливо поважати свою матір-землю. Ні в якому разі не допустити цілковитого знищення усього живого на ній. Бо, коли це станеться, ми, люди, теж зникнемо, і наш обов’язок зараз — не допустити цього.
Не допустити хоча б того, що цілком і повністю залежить від нас і називається людським чинником.
З уроків географії ми знаємо, що природа — це безкраї степи, на яких дозріває зерно нового врожаю. Це могутній Дніпро з тихими затоками та довгими вітами верб. А навесні цвітуть і милують око молочно-білі сади. Не можна навіть дібрати слів, щоб розказати про все, що відчуваєш.
Рік у рік росте і міцніє моя Україна, разом з нею ростемо і ми, молоде покоління, яке словами А. Малишка дає клятву на вірність Україні:
Рідну, добру, у крові умиту,
Я тебе нікому не віддам.
Але уроки екології нагадують: атомні безумства, бурхливий розвиток хімічної промисловості призвели до того, що в багатьох регіонах життя стає нестерпним.
Думаю, всі розуміють, що наш обов’язок — зберегти природу. Не шкодити їй, не забруднювати воду, повітря, ліс. Любити природу, цінувати, дякувати їй, а вона віддячить нам сторицею.
Зустрілися два гарні,красиві птахи,однин говорить:
-Мені вже потрібно,летіти в теплі краї,холодно стає
-А я сьогодні подумав,що перезимую тут,не буду летіти в теплі краї-додав другий
Перший говорить:
-Та як ти тут зимувати будеш?Ти замерзнеш,і згинеш від голоду
-Я цим не буду перейматися,може мене хтось підбере додому-сказав другий птах
-Якщо ти зараз з нами не полетиш ,ти знаєш ,що буде.Але,вирішуй сам.-сказав перший птах
-Знай,якщо я так вирішив то так для мене краще-відповів другий птах
-Ну добре.Бувай!Мені вже час-сказав перший ,і полетів у далеку дорогу
-Не забувай мене!-Крикнув другий птах