Я тільки тепер побачив село (сіл - чергування голосних). Його обняли й здушили зелені руки (руці, ручка - чергування приголосних), що простяглися під самі хати. Воно заплуталось у ниві, як упавутинні мушка (муха, мусі - чергування приголосних). Навіть сліди людини затерті (витирати - чергування голосних) й закриті: поле сховало стежки й дороги (багато доріг - чергування голосних). Воно лиш котить (кочу - чергування приголосних) та й котить зелені хвилі й хлюпає ними аж у краї неба. Над усім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності (вічність - чергування голосних). (За М. Коцюбинським)
Объяснение:
Між голими деревами було повно повітря, настояного на міцному морозі.
Объяснение:
Було повно повітря - присудок.
було "де?" між деревами- обставина
деревами"якими?" голими- означення
настояного на міцному морозі - дієприкметниковий зворот ( означення)
Речення (розповідне, неокличне, просте, односкладне, безособове, повне,поширене, ускладнене дієприкметниковим зворотом)
між - прийменник
голими - прикметник
деревами- іменник
було- дієслово
повно- прислівник
повітря- іменник
настояного- прикметник
на - прийменник
міцному- прикметник
морозі- іменник
Начебто все правильно)
Напевно, жоден з нас, людей молодих, завзятих, кмітливих, не мріє про те, як звести нанівець, промарнувати дарма цей дивовижний подарунок долі - своє життя. "У кожного своя доля і свій шлях широкий: той мурує, той руйнує...", - зауважував поет. Астрологи кажуть, що доля людини вирішується там, на небесах, задовго до її народження, а всіма її вчинками керують всемогутні боги. Підтвердження цієї думки можемо гати, наприклад, у давньогрецьких міфах, у епосі будь-якого народу. Справді, як вибирав свій життєвий шлях титан Прометей? Йому до богиня Афіна, яка навчила його різним наукам.
Нам якось не личить сподіватися на до богів, тому що ми - люди, а зовсім не титани, ми намагаємося не схибити, шукаючий свій власний шлях у житті. Мій дід Іван - стара й мудра людина. Він на власному прикладі вчить мене, як долати перешкоди і труднощі, які виникають при цьому пошуку. Він каже, що в молодому віці нічого немає кориснішого, чим навчання. Сам він здобув освіту, прийшовши до першого класу в десятирічному віці: тоді була війна, і школи в їхньому глухому селі не було взагалі. Але ж він вивчився, згодом закінчив Московський медичний інститут, а потім зайняв своє місце серед найвидатніших людей нашої країни - став знаменитим хірургом.
Я дуже ним пишаюся і хочу бути таким, як він. Я вибрав музику, це моє покликання, і я віддаю йому весь вільний час. Я багато читав про таких музикантів, як Моцарт, Паганіні. Вони працювали наполегливо з раннього дитинства. Правда, до цього їх примушували їхні батьки, і не завжди гуманними методами. Але роль батьків у виборі життєвого шляху дуже значна, якщо не вирішальна. І не лише батьків, до цього повинне долучатися все доросле оточення молодої людини.
Якщо правильно підійти до вирішення цієї проблеми, то нам не загрожуватиме відчуття, що життя прожите марно.
"Ми всі невільники свого життя. Страждання боротьби дають нам змогу Крізь перешкоди, втрати, каяття Омріяну здобути перемогу. Без неї сенс життя зникає нам. Життя це битва, в битві - перемога. Війні з самим собою біль віддам, Цей біль - мій хрест. Із ним іду до бога ..."
Так сказав Василь Стус, і я з ним згоден.