Десь у 9 років я зустрів справжнього інопланетянина. Я вже не памятаю, де це було, і коли. Його звали Лумпумчик. Він схожий був на мячика, але це зовсім не так. Якщо уважно придивитися, то він був як товста пляма з одним глазом. Він прилетів на землю на своєму чарівному НЛО. НЛО була тарілкою, яка сяяла золотим відтінком колосків. Та як біла суха крейда, яка тільки була знайдена. Сам Лумпумчик був фіолетового кольору.
Та вночі він здавався увесь чорним, тільки око було яскраво жовте. Ми з ним довго бесідували, я його пригостив смачним чаєм. Та вранці я зрозумів, що то був тільки сон.
Та враження були незабутніми, і я цей сон запамятав назавжди!
Одного разу прислівник розачарувався у собі. - Я такий нудний, бо ж незмінний. Іменники , дієслова, прикметники - всі за чимось змінюються.І вирішив він піти з країни Мови.Одного дня прокинулися мешканці Мови, а прислівника вже й слід прохолов. Спробували говорити питати одне одного. Щось негарно виходить. Сказати куди піти не можуть (наліво, вгору, тут,там), почуття висловити важко (спересердя, ненароком, лагідно). Вирішили всі разом шукати. Знайшли у полі самотнього та сумного, втішили та попрохали вибачення, що були неуважними. І до сих пір живуть разом щасливо.
Сиза ніч огорнула українське село. Де-не-де палає свічечка в будинках, неначе світлячок. У цей час, після важкої роботи, жінки сідають біля вікна й починають вишивати. Візьме червону нитку й вишиє узор з любов'ю, ніжностю. Бере чорну - з тугою за сином, що пішов у далеку путь до Запорозької Січі. Так, це вишиванка - український національний одяг. Її красота пройшла крізь століття, тому ми й зараз можемо насолоджуватися нею. Говорять, що кожен узор на ній - особливий, має якийсь прихований смисл. Тканина білого кольору, але останнім часом використовують і чорний. У мене й самого є вишиванка, яку я з гордістю ношу.
Зустріч з інопланетянином.
Десь у 9 років я зустрів справжнього інопланетянина. Я вже не памятаю, де це було, і коли. Його звали Лумпумчик. Він схожий був на мячика, але це зовсім не так. Якщо уважно придивитися, то він був як товста пляма з одним глазом. Він прилетів на землю на своєму чарівному НЛО. НЛО була тарілкою, яка сяяла золотим відтінком колосків. Та як біла суха крейда, яка тільки була знайдена. Сам Лумпумчик був фіолетового кольору.
Та вночі він здавався увесь чорним, тільки око було яскраво жовте. Ми з ним довго бесідували, я його пригостив смачним чаєм. Та вранці я зрозумів, що то був тільки сон.
Та враження були незабутніми, і я цей сон запамятав назавжди!