вже зелену, насичену солнцем, траву колыхал ветерок. ветер словно шел по траве приминая ее своими несуществующими ногами. высоко в небе плыли облака гонимые ветром (на высоте он отличался силой), лениво передвигаясь. солнце заливисто светило, бросая золотые лучики то туда, то сюда. уличная кошка не торопливой походкой по траве и уляглась под солнышком, вскоре уснув. птички распевали веселые трели по очереди исполняя какую-то мелодию.
Объяснение:
Вже зелену, насичену сонцем, траву колихав вітерець. вітер наче йшов по траві приминаючи її своїми неіснуючими ногами. високо в небі пливли хмари гнані вітром (на висоті він відрізнявся силою), ліниво пересуваючись. сонце заливисто світило, кидаючи золоті промінчики то туди, то сюди. вулична кішка квапливої ходою пройшлася по траві і уляглась під сонечком, незабаром заснувши. пташки співали веселі трелі по черзі виконуючи якусь мелодію.
На мою думку, гідність людини полягає у її чесності, толерантності, внутрішній порядності та культурній поведінці. Це поняття тісно пов’язане з людяністю і відноситься до справжніх життєвих цінностей людини.
Я вважаю, що людей, абсолютно позбавлених гідності, не існує. Якщо вони і є, наприклад, особливо небезпечні злочинці в тюрмах, то їх не можна вважати людьми. Скоріш, це звірі в людській подобі.
Гідність притаманна тому, що має певні моральні цінності, сформовану систему світогляду. Така людина є справжнім патріотом своєї держави, вірним сином чи дочкою, гарним батьком або матір’ю, братом чи сестрою у власній родині. Саме на таких чоловіках і жінках тримається світ. Завдяки їм правда перемагає брехню, а добро обеззброює зло.