Question

Сделайте тесты: 1. Речення якого рядка має неоднорідну підрядність.
А Ще не вродився той, хто все порвати б міг, що зв’язане народами й віками.
Б Лише завзяті лісоруби, яких стежина привела, присядуть біля джерела, де клен
шумить зеленочубий.
В Чую, як в гніздах ворушаться птиці, як прибуває вода у криниці.
Г Куди голка, туди й нитка.
Д Ота весняна золота бджілка вкинула в хату щось таке, від чого білі стіни під
низькою оселею осміхнулися.

2. Сполучним словом поєднані частини складнопідрядного речення
А Ви знаєте, як пахне хліб диханням сівача, вогнем безсонних діб?
Б А я люблю, як в вечірній час сопілка заспіває переливна.
В Доріжка була така вузька, що зелене гілля вгорі сходилось докупи й закривало
небо.
Г Внизу коло самої греблі, що прилягала до мосту, росли густі очерети.
Д Щасливий тим, що живу тобою, Вітчизно рідна – земле сподівань.

3. Підрядне з’ясувальне є в реченні
А А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться.
Б Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі.
В Все, що відбувається в світі природи, має свій смисл.
Г Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті.
Д Зорею станьмо для людей отих, яких на світі вже нема. в живих.

4. Складнопідрядне означальне речення є в рядку
А Місяць повис над ставом, нитку сріблясту в’яже, щоб таємниці неба і землю
людей з’єднати.
Б Під тихе рипіння морозу я казку стару пригадаю, як тихо шепочуться лози весною
в подільському краю.
В У досвітньому небі сизіли далекі пера непорушних хмар, наче над цією землею
летіло з усіх усюдів безліч перелітних птахів.
Г Як одступиш од гармат на аршин, то вона од тебе на сажень.
Д Туди, де образи кохані, душа окрилена летить.

5. Підрядне дії є в рядку
А Здоровий садок слався зеленими хвилями за домом на гору, скільки можна було
скинути оком.
Б Квітує день на радощах буття, що нам кують зозулі із ліщини.
В Як тільки займеться десь небо з другого боку, встає зараз червоний туман і
розгортає крила.
Г Твій мужній голос музикою лине, як плескіт хвиль і сяйво без зірок.
Д Пташки, що влітку так співали, у ирій вже повідлітали.

6. Підрядна частина місця є в реченні
А Щасливий той, хто виріс на Дніпрі, перетинав його бистрінь глибоку.
Б Десь високо в небі, під самими зорями, що вже меркли і гасли, погуркував літак.
В Намалюй мені ніч, коли падають зорі.
Г Як радію за ту людину, що загублену радість знайшла.
Д Посеред ріки, де протікала бистрінь, зашипів, увігнувся і тріснув кількома
сліпучими промінцями ясний лід.

7. Підрядне часу є в реченні
А Город до того переповнявсь рослинами, що десь серед літа вони вже не
вміщалися в ньому.
Б Бо коли над сонцем заплететься хмарка, а у серце стукне копитом зима – не
нарвеш ти квітів у пожовклім парку, не нарвеш ти квітів, коли їх нема.
В Де б у світі я не мандрував, завжди прохолодою сріблиться в пахощах густих
калин і трав дзвонкова одстояна криниця.
Г Ми розвіяли хмари похмурі, щоб над нами сіяла блакить.
Д Щасливий майстер, що з тяжкої брили прекрасну постать висікав на радість
людям.

8. Підрядне причини є в реченні
А І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони „я”.
Б Те, що було, минулося і знову не буде.
В Пахне, кажуть, ромен гіркотою, наче пізня дівоча любов.
Г Я знову згадав ті хвилини, що душу п’янили мою.
Д Хай сторінки мої нерівні й незграбно зверстані рядки, бо в книгу дні мої мандрівні
життя вписано од руки.

9. Підрядне мети є в рядку
А Жнива найменше схожі на народ, хоч і вінчають битви переможні.
Б Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
В Бджолина сім’я над гречками гула, щоб медом іскрилися сота.
Г Щасливий, хто сни має милі.
Д На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.

10. Підрядне умови є в реченні
А Якщо ви любите пісні, за у гості птаство.
Б Те, що було, минулося і знову не буде.
В Принишкли хати, наче присіли до землі.
Г Дерева благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.
Д З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний
Прут.

11. Складнопідрядне допустове речення є в рядку
А То не любов, яка не вміє бажати іншому добра.
Б Всі слова на світі замалі, щоб, як хліб, дзвеніти з краю в край.
В Десь за перевеслом горбатого обрію, що весь видимий світ зв’язав у тугий та
дозрілий сніп, зводилося сонце.
Г Дарма що стояло тихе сонячне безвіття, листя тріпотіло на деревах вздовж
шляху.
Д Якщо взявся іти, кінця ти доходжай.

12. Допущено пунктуаційні помилки в реченні
А В небосхил задивившись далекий, де задумливо зорі горять, дві високі гілчасті
смереки край заснулого саду стоять.
Б Який же хлібороб щасливий коли із печі на світанку, мов сонце випечене з
млива, ми хліба беремо буханку.
В Коли місяць запріг небо, засіяне зорями, й сошником своїм землю орав, наша
сотня стояла дозорами біля чорної смуги Дніпра.
Г Хто не має крил, той не злетить у піднебесся.
Д Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ними в далекий вирій.