Батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. І їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. Тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: «Чесність — краща чеснота».
Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: «в обманщика має бути гарна пам'ять». Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.
Але ж усім відомо, що «шила в мішку не сховаєш». Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже «краще гірка правда, ніж солодка омана». А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої. ось такий твір
ШАБЛЯ РАНИТЬ ТІЛО, А СЛОВО — ДУШУПерше речення одного з Євангелій — «Спочатку було слово». Саме завдяки силі Божого слова, як розповідається в Біблії, народилася земля, все, що існує та живе на ній, навіть людина. Людство завжди вірило й продовжує вірити в силу слова, недарма в селах і досі існують різноманітні замовляння проти різних болячок. Люди дають імена своїм дітям, прислухаючись до їхнього звучання, називають човни та літаки тільки позитивними назвами, вірячи, що це збереже їх від лиха. У давнину в школах навіть навчали ораторського мистецтва, бо найкращі оратори завжди були в пошані серед простих людей, оскільки вміли впливати на них.Слово — сильна зброя. Та, як і будь-яка зброя, воно може використовуватися як у мирних, так і в воєнних цілях. Словом можна не тільки дошкулити супернику, але й сильно вразити його. Після серйозної сварки ми завжди дуже переживаємо, а якщо сварка ця відбулася з близькою людиною, нам може й боліти. Звичайно, це не тілесний біль, бо ран на тілі сварка не лишає, але душу ранить. А якщо суперечка виникла на пустому, образили нас незаслужено, то душевні рани будуть глибокими, довго гоїтимуться. Погане слово може навіть убити, бо переживання після почутого можуть спричинити, наприклад, серцевий напад,ідо призведе до фатальних наслідків. Буває й так, що навіть правда, сказана кимось, виявляється настільки гіркою, що слабка людина може навіть спробувати вчинити самогубство.На щастя, слово, як і будь-яка речовина, може бути як отруйним, так і цілющим. Слово підтримки, заспокоєння, дружня порада допомагають нам вистояти в скрутній ситуації. Слово як лікувальний засіб використовують навіть у сучасній медицині: психологи розмовляють із пацієнтом, намагаючись виявити причини його стану й до йому. Слова інших людей — вольових, сильних — в усі віки зрушували цілі народи на глобальні зміни, спричиняли революції й перевороти. Зі словами «За Батьківщину!» під час воєн навіть майже беззбройні солдати творили справжні дива, долали ворожі армії.Вдало дібране слово завжди буде влучним, спричинить бажаний результат. Тому не можна говорити, не оцінивши наперед наслідків, котрі можуть спричинити наші слова. Слово — сила, і тільки якщо вона буде розумною, вона працюватиме на добро.
Не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. Але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. Недаремно кажуть: «в обманщика має бути гарна пам'ять». Це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. А це породжує страх і відчужує від людей. Обманювати означає боятися. Тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.
Але ж усім відомо, що «шила в мішку не сховаєш». Так і правда — десь випливе. І стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. Тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. Адже «краще гірка правда, ніж солодка омана». А якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. І в її оточенні, і до себе самої.
ось такий твір