Пряма мова:
1. «Мабуть, немає кращого місяця за вересень», — думав Василь Олександрович, поспішаючи до школи.
3. «Хто дітей любить, той добрий чоловік», — казали колись моя бабуся.
7. «А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. Заходь, заходь!»
8. «А що, дітки? — питає бабуся. Чого прийшли, мої соколята?»
9 «Земля найкраще пахне восени». говорить сам до себе Тимофій.
2. Змініть речення з прямою мовою так. щоб утворилася непряма мова.
1. Учитель подумав, що в його роботі треба, щоб минули роки і десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи».
2. Я сказав дітям, щоб подивилися в небо…
3. Олесь Терентійович Гончар написав, що наша мова є запашною, співучою, гнучкою, милозвучною, сповненою музики і квіткових пахощів.
4. І. Срезневський писав, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а от без знання рідної мови — не можна.
5. Володимир Сосюра закликав любити Україну всім серцем.
6. В одній зі своїх статей письменник С. Носань гнівно запитав, чому ж ми самі часто нехтуємо мовою материнською, цим скарбом, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо велике право й гордість іменуватися народом українським?.
кожна людина наділена як позитивними, так і негативними якостями. однією із позитивних людських чеснот є чемність. але що таке чемність? і чи всі однаково її розуміють? я вважаю, що однозначної відповіді на це питання немає. адже скільки людей, стільки й думок. особисто для мене чемність – певна форма взаємовідносин між людьми, доброзичливість. це справді позитивна риса, яка вчить нас із повагою ставитись до оточуючих, розуміти людей. чемна людина повинна мати високі моральні цінності, вміти гарно спілкуватися. а для сучасного світу та людина – рідкість. ми вже почали звикати до того, що стали сірими тінями, схожими один на одного. через це в нас поступово зникає індивідуальність. правду кажуть, правила поведінки вигадали, не для того, щоб ускладнити людям існування. та, на жаль, сьогодні все частіше можна побачити прояви нечемності. образити товариша, полаятись із сусідом, нагрубіянити в громадському транспорті – все це прояви слабкості. так-так, саме слабкості. і виказуємо ми це тільки тоді, коли не поважаємо один одного. в такому випадку варто пам’ятати слова: «як ти ставишся до людей, так і вони будуть ставитись і до тебе».
Поблизу у траві засюрчав коник , десь далеко ударив перепел.
Объяснение:
цілком фото не вміщається, тому двома частинами