Під всім відомим висловом()розуміемо народну мудрість.
Слово в ній розглядаеться,як те,що мае велику цінність ,адже нічим не можна так ранити як словом.Випущене слово назад не візьмеш,навіть умовно взявши,воно всеодно залишиться у памьяті слухача.Слово-найважливіша складова спілкування та відносин між людьми.Біблія починаеться словами :"спочатку було слово,і слово був бог".Є думка,що те що людина каже,повністю свідче про ЇЇ розумовий розвиток.
Отже всі мають слідкувати за своею мовою та словами.Бути уважними ,розумними та вічливими у спілкуванні.
Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова — це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. Мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов'ю до якої дитина з'являється на світ.
Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати, стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, — але мову відновити не може. Нація зникає, настає її історична смерть
Объяснение: