Моя мама – найкраща мама у світі. І її руки випромінюють добро та світло. Колись вони сповивали мене і гойдали. А потім допомагали робити перші кроки. Вони заспокоювали мене, коли щось не виходило. Потім мамині руки перший раз збирали мені портфелика до школи. Мама тримала мене за руку, коли вела у перший клас.
Коли я хворію, мама обов’язково пригорне мене до себе, приголубить. Вона робить мені гарячий цілющий чай, приносить ліки. Ії ніжні руки, мабуть, вміють лікувати, і скоро я вже одужую.
Мамині руки трудящі, вони не знають спокою. Ці руки дуже рідко відпочивають. З ранку до вечора вони трудяться: на роботі, вдома. Своїми добрими руками мама готує нашій родині смачні сніданок, обід та вечерю. Вона турбується про нас не тільки словом, але й справами. Я навіть знаю слова з пісні, що присвячені маминим рукам: «Мамині руки - колиска моя. Хліб у долонях, що сонцем сія».
Ми не завжди цінуємо все, що для нас робить мама. Часом ми не слухаємося її, погано себе поводимо, або забуваємо подякувати за її турботу. Але дар від маминих рук – найдорожчий у світі. І про це потрібно пам’ятати. Дуже важливо віддячувати мамі за ласку її добрих рук. Можна до й по господарству, власноруч змайструвати для неї подарунок, принести їй якісь солодощі. Можна навіть просто підійти та поцілувати її теплі руки. І сказати слова подяки.
У той час, коли всі рослини «засинають» взимку, зелені мешканці саду продовжують тішити око своїм виглядом. Його природність не викликає сумнівів, насправді ж це результат продуманого планування та кропіткої праці учителів та учнів. Зелений куточок саду ділиться на зони, де до кожної підібрана відповідна рослина, яка надає свого неповторного вигляду. До саду веде арка, яка вводить нас у світ мешканців природи. Своїм виглядом вражають нас бегонія коралова, фікус бенгальський, аспарагус, діфінбахія, цінерарія, апунція бергера, роіциссус, дріоптерис чоловічий, фінік пальчатий, циперус, традесканція, розанок китайський.
Сад – це також місце проживання багатьох тварин. З яким зачудуванням гаємо за життям птахів - червоноголового щиглика, хвилястого папуги, зеброва амадіна, які є прикрасою зимового саду.
За цей час з`явились нові мешканці.
Завдяки спільним зусиллям учителів, батьків та дітей зимовий сад школи створює незвичайну атмосферу єдності природи і людини.