Якщо я правильно зрозумiла вам потрiбно знати що це таке
При́судок (від чеськ. přísudek) — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом.
Дієприслівниковий зворот — дієприслівник разом із залежними від нього словами. Приклад: Відлітаючи у вирій, курличуть у синьому небі журавлі.
Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. ... Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово.
Холодна зима покинула природу. На зміну їй прийшла весна. Пригріло тепле сонечко. Набралися сили бруньки на деревах. І вже появляються молоді листочки. Тепер дерева не будуть голими. Весна принесла їм нове зелене вбрання. Кольорові барви квітів прикрашають землю. Блакитні проліски, жовтий первоцвіт, фіолетові фіалки стають ніжними краплями на весняному зеленому покривалі. Навкруги лунає щебет птахів, дзюрчать весняні струмки. Природа пробудилася після зимового сну. Після морозних холодів прийшли погожі дні. Їх принесла весна. Ліс зазеленів. Уквітчався кольоровими барвами перших весняних квітів: пролісків, фіалок. Дерева та кущі набирають сили, щоб зацвісти буйним цвітом. Повернулися із теплих країв птахи. Дзвінко защебетали. Прокинулися після зимової сплячки тварини. Усі радіють пробудженню природи.
Можно будласка найкращу відповідь
Якщо я правильно зрозумiла вам потрiбно знати що це таке
При́судок (від чеськ. přísudek) — головний член речення, пов'язаний координацією з підметом, що виражає дію предмета, названого підметом. Найтиповіша форма присудка — дієслово в особовій формі, що означає дію чи стан суб'єкта, названого підметом.
Дієприслівниковий зворот — дієприслівник разом із залежними від нього словами. Приклад: Відлітаючи у вирій, курличуть у синьому небі журавлі.
Пі́дмет (лат. subjectum) — це головний член речення, граматично незалежний, означає предмет, ознака якого виражається присудком. Підмет і другорядні члени речення, що належать до підмета, утворюють групу підмета. ... Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — інше слово.