В одну колонку випишіть однорідні підмети, в другу – присудки, в третю – означення. Не забуваймо, що багато людей виростало в умовах національної дискримінації, поширених настроях національного нігілізму, вступали в життя духовно злиденними, позбавленими знань як рідної мови, так і правдивого уявлення про героїчну історію свого народу. Слова в нашій мові яскраві, подібні ранковій веселці. Бувають слова величаві, що сіють надію у серце. Люблю, мов сонце, материнську мову, бо рідну кожен люд оберіга. Грінченко й Даль ведуть у даль чудову. Ти, мово, - море, небо неокрає, не смертність наша, правда і душа.
Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне – приносить біду. Мово українська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвіла й зарясніла? Мова й історія – це єдине ціле, один кровообіг, тож і відновлювати їх маємо одночасно. Потрібно відновлювати в наших сучасних українцях і українках генетичну пам'ять, почуття гордості, маємо торкнутися до збайдужілих душ запашним євшан – зіллям рідного слова!
Літо - одна з найчудовіших пір року. Я люблю його за те, що у цей час школярі просто відпочивають та насолоджуються життям. Літо - це час моря, прогулянок та радощів. Не потрібно щодня прокидатися зрання та йти до школи. Можна просто гуляти з друзями та чарівно проводити час.
Влітку всі дерева вкриті зеленню, а за віконечком завжди цвітуть гарні квіточки. Природа радіє разом зі школярами. Проте, влітку буває аж занадто спекотно. Здавалось, що спеку перенести легше, ніж холод. Але це не так. Якщо на вулиці понад сорока градусів, то вже не так хочеться гратися у м'яч чи волейбол. Хочеться просто посидіти в затінку. Отже, літо - гарна пора року, що має власні плюси та мінуси.