Мне очень повезло, потому что рядом с нашим домом есть большой парк с водоемом. Осень в парке необыкновенно красива: разноцветные листья летают над головой, тихо падают на землю и шуршат под ногами. Осеннее листья вообще не похожи на летние листья: зеленые, желтые, красные, бордовые, коричневые – они могут быть одновременно трехцветными. Мы с мамой ходили в парк собирать листья для гербария: кленовые и дубовые, большие и маленькие, они так красиво смотрятся в букете, что даже не хочется их засушивать. Родители разрешают мне лежать на сухих листьях, подбрасывать их вверх, закапываться в них. В парке всегда много листьев, их не убирают совсем, а только сметают с дорожек.
Вода в пруду кажется совсем черной, тихой, только легкий ветерок пробегает и тревожит листья на поверхности воды. В середине пруда в деревянном домике живут утки, которые осенью начинают утеплять свой дом листьями и веточками. Иногда мне кажется, что утки осенью кричат громче, чем летом, но мама говорит, это потому, что осенью особенный воздух.
Осенний воздух в парке прозрачный, свежий, густой, им невозможно надышаться. Туман иногда такой плотный, что его можно потрогать руками. Он лежит, словно вата между деревьев, плывет над водой. В тумане интересно сидеть на скамейке: видно силуэты деревьев, людей, гуляющих собак на поводках. Можно придумать, что я в волшебной стране, и вот-вот из-за деревьев выйдет сказочное существо, или ежик будет искать лошадку, как в мультфильме.
Головним національним багатством кожного народу є мова. Як відомо, немає народу без мови і немає мови, якщо зникає народ, що говорить на ній. З дитинства ми чуємо рідну мову, знайомимося з нею в школі, читаємо літературу рідною мовою. Цією мовою були написані найвідоміші твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського та інших українських письменників. Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/tvir-krasa-i-milozvuchnist-ukrayinskoyi-movi/
Любов – це найважливіше у житті людини почуття, без якого наше існування становиться пустим та втрачається його сенс. Лобов, це почуття, яке не залишив без уваги ні один письменник або поет. Це дуже просто пояснюється, бо любов супроводжує нас с самого народження до кінця днів своїх. Це й любов до матері, і любов до жінки або чоловіка, а також це любов до свого народу і своєї Батьківщини. Крім того, це почуття, яке більш інших почуттів прагне висловлення, спонукає людей до самовираження і надихає їх на творчість та подвиги.