У поданих реченнях виділіть фразеологізми, визначте їхню синтаксичну і стилістичну функції. 1. Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? (М.Коцюбинський). 2. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О.Гончар). 3. Життєва логіка і сила любові мусять узяти вгору над химерами долі (І. Вільде). 4. Німецький поліцай, який стояв на виході з табору, був стріляний горобець (Ю. Яновський). 5. Груші були здорові і дорого коштували на ярмарку. Тут уже пахло карбованцями (І. Нечуй-Левицький). 6. Столиця України — Київ. Виконує обов’язки «матері городов руських» (Остап Вишня). 7. Не дайте ворогам ні хліба, ні м’яса, гоніть їх з своїх дворів в три шиї (Д.Бедзик).
Не копай (2 ос., одн.) іншому яму, бо сам туди впадеш - не роби іншому того, чого не хочеш собі.
Учи (2 ос., одн.) дитину не штурханцями, а хорошими слівцями - мудрі слова навчають краще побоїв.
Не називай (2 ос., одн.) сяким, бо станеш таким - не роби іншому того, чого не хочеш собі.
З добрим дружись (2 ос., одн.), а лихих бережись (2 ос., одн.) - друзі впливають на те, яким ти станеш.
Уміймо (1 ос., множ.) вибачати ворогам нашим - не роби іншому того, чого не хочеш собі.
Друга шукай (2 ос., одн.), а знайдеш – тримай (2 ос., одн.) - цінуй друзів.
Не кажи (2 ос., одн.) гоп, поки не перескочиш - не хвалися раніше часу.